Антін Добрянський
отець Антін (Антоній[1]) Добрянський (26 січня 1810, с. Бунів, нині Яворівського району — 22 червня 1877, Валява) — священник УГКЦ, педагог, краєзнавець, історик, освітній діяч. Посол Галицького сейму (1861—1866) та Райхстаґу Австрійської імперії (1848—1849, 1861—1866). Батько Івана Добрянського. ЖиттєписПоходив зі сім'ї пароха с. Бунів (сучасний Яворівський район). Навчався у Львівській і Віденській семінаріях, висвячений 1834 року. 1835—1837 — парох села Малковичі біля Перемишля, 1837—1877 — села Валява. Викладав церковнослов'янську мову в єпархіяльній школі в Перемишлі. З 1856 — почесний крилошанин, радник єпархіяльного суду і декан. Депутат Перемиської повітової ради (1867 рік).[1] Учасник Собору руських учених (1848), член Галицько-руської матиці. Видавець (також автор) букваря, кількох підручників, текстів теологічних проповідей, перемиських українських календарів, багатьох історичних та краєзнавчих розвідок[2]. Автор статті «Короткі записки історичні про м. Самбір», опублікованій в «Зорі Галицкій» 1860 року[3]. Основна історична праця — «История епископов трех соединных епархий, перемышльской, самборской и сяноцкой от найдавнейших времен до 1794 г. по источникам сочиненная». Як зазначала газета «Діло» (1893, № 190): «язик „Истории“ — російщина. Шкода!» Обраний до Галицького сейму 1861 року в окрузі Ярослав — Синява — Радимно. Володів латиною, польською, німецькою, французькою.[4] Дружина — Юліанна Желехівська.[5] Примітки
Джерела
|