|
Антуан де Поль
Антуан де Поль (фр. Antoine de Paule); також Антуан де Паула (фр. Antoine de Paula); 1551, Тулуза — 9 червня 1636, Валлетта) — 55/56-й Великий Магістр орден госпітальєрів (1623—1636). Засновник міста Паола. Орфографія та передача іменіУ сучасних джерелах прізвище передавалася в жіночому роді — de Paula — про що свідчить закінчення -a. Такий же варіант значиться на підписаних магістром документах ордена. Дана орфографія зафіксована джерелами 100 років або навіть 250 років після його смерті.
Але з незрозумілих причин вже в «Історії Мальтійського ордена» Верто прізвище де Паула (жіночий рід) було замінене варіантом де Поль (чоловічий рід), і так використовується на сучасному сайті Мальтійського ордена — фр. Antoine de Paule[10][11], що дає український варіант Антуан де Поль[12]. БіографіяРік народження вираховується виходячи з даних, що на пост великого Магістра був обраний на 71-му році життя. До обрання був пріором Сен-Жиля, послом ордена у Франції. Відносився до «мови» Провансу (провансальському лангу[12]). Незважаючи на інтриги, наклеп, боротьбу партій, виборці виконали передсмертну волю Луїша Мендеша де Вашконселуша[13], призначивши 10 березня 1623 року Антуана де Паула великим магістром ордена[12][14]. При правлінні магістра на островах ордена було відзначено значне економічне зростання, збільшення обсягу торгівлі, будівництво нових палаців і кварталів столиці. У головне місто хлинув потік переселенців, що настільки збільшив кількість його жителів, що магістр змушений був спеціальним указом заборонити прибуття нових поселенців[15]. Для перенаправлення міграції в 1626 році магістр заклав перший камінь міста Паола. В Аттарді побудував віллу Сан Антуан, згодом перебудовану в палац, що служив літньою резиденцією магістра. Продовжив зведення нових фортифікаційних споруд. Святий Престол не припиняв свої спроб посилення впливу на політику ордена. Папа неухильно прагнув скоротити повноваження іоанітів[16]. Так, наприклад, Урбан VIII використовував можливість призначати командорів в «мові» Італії, віддавши командорство Мілана під правління свого племінника[17], але аналогічними призначеннями користувалися ще його попередники Павло V і Григорій XV. Призначені папами лицарі відмовлялися супроводжувати торгові каравани, будувати нові кораблі і галери для ордена. З метою наведення порядку субординації великий Магістр скликав у 1626 році Раду[18]. У тому ж році орден втратив 2 галери — «Сен Жан» і «Сен Франсуа». 12 лицарів було вбито і багато поранено[19]. У 1631 році в ознаменування столітнього перебування госпітальєрів на Мальті Антоніу де Паола скликав генеральний капітул Мальтійського ордена, що був урочисто відкритий 11 травня[16]. На з'їзді були затверджені нові призначення (пріори, головні пріори, командори, бальї, прокурори, і т. д.)[20]. Але Урбан VIII не відмовлявся від свого тиску. Погодившись з тим, що у виборах нового великого Магістра беруть участь 16 комісарів (по 2 від кожної «мови»: Прованс, Овернь, Франція, Італія; Арагон, Каталонія і Наварра; Німеччина; Кастилія і Португалія; Англія)[16], він видав едикт про включення до такого складу призначеного на Мальту папського інквізитора з тим, щоб вибори нових магістрів проходили під його керівництвом[15]. Це порушувало статут ордена. Іоаніти протистояли втручанню папи в свої внутрішні справи і «змогли відстояти свої статутні права»[15]. Хоча деякі рішення все ж почали прийматися за наполяганням інквізитора. Наступний генеральний капітул зібрався після досить тривалого часу — майже півтора століття потому[15]. Великий Магістр помер 10 червня 1636 року[15][6][7]. Похований у Валлетті в соборі Св. Іоанна. Епітафія[8][21] і опис викарбуваних під час його правління монет наведені в книзі «Аннали Мальтійського ордена» (Annales de l'Ordre de Malte)[22]. Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(14777484111).jpg)
