Анодіна Тетяна Григорівна

Анодіна Тетяна Григорівна
рос. Татьяна Григорьевна Анодина[1]
Народилася	16 квітня 1939(1939-04-16)[1]  (85 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Країна	Росія[2]   СРСР[2]
Діяльність	авіакосмічний інженер, науковиця, викладачка університету
Alma mater	Львівський політехнічний інститут (1965)[1]
Галузь	цивільна авіація[1]  і Аеронавігація[1]
Заклад	State Scientific Research Institute of Civil Aviation^d[1]  Міністерство цивільної авіації СРСР^d[1]  МАК[1]
Вчене звання	професор^[d][1]  і професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук[1]  (1980) і доктор наук
У шлюбі з	Плешаков Петро Степанович
Діти	Aleksandr Pleshakov^d
Нагороди	Премія імені Едварда Ворнера (1997)
Автограф
Анодіна Тетяна Григорівна у Вікісховищі

Анодіна Тетяна Григорівна (нар. 16 квітня 1939, Санкт-Петербург) — російська науковиця, голова Міждержавного авіаційного комтету, доктор технічних наук, професор.

Біографія

Народилася 16 квітня 1939 року в Санкт Петербурзі в сім'ї військового льотчика. В 1961 році закінчила Львіський політехнічний інститут. Працювала в Державному інституті цивільної авіації на посаді інженера-випробовувача. Вивчала і організовувала роботу в галузі створення систем супутникового зв'язку, навігації та спостереження. Автор понад ста наукових робіт[3]. В 1991 році була основною рушійною силою в підготовці рішення про створення Міждержавного авіаційного комітету при Міждержавній раді з авіації та використання повітряного простору СНД.

Сім'я

• Чоловік — Плєшаков Петро Степанович (1922—1987) генерал-полковник при Міністерстві радіопромисловості СССР.
  • Син (прийомний) — Плєшаков Олександр Петрович (1964) голова ради директорів та засновник першої недержавної авіаційної компанії «Трансаеро» .
    • Невістка — Плєшакова Ольга Олександрівна (1966) генеральний директор «Трансаеро».

За даними Forbes, після краху компанії «Трансаеро» в 2015 році Анодіна Тетяна Григорівна, її син та невістка залишили Росію, переїхавши до Франції[4].

Нагороди та почесні звання

• Лавреатка Державної премії СРСР за розробку автоматизованої радіолокаційної системи управління повітряним рухом для аеропортів з високою інтенсивністю польотів (АС КПР «Старт»)[5]
• Лавреатка найвищої нагороди ІКАО — премії імені Едварда Ворнера (1997 рік)[6]
• Заслужений діяч науки Російської Федерації (9 квітня 1997) за заслуги в науковій діяльності [7]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (21 лютого 1998) за багаторічну сумлінну працю та у зв'язку з 25-річчям Єдиної системи організації повітряного руху Російської Федерації[8]
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (12 квітня 1999) за заслуги перед державою і великий внесок у розвиток цивільної авіації[9]
• Почесна грамота Уряду Російської Федерації (7 грудня 2001 рік за заслуги перед державою в галузі розвитку авіації та в зв'язку з 10-річчям створення Міждержавного авіаційного комітету[10]
• Лавреатка Національної премії громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу та підприємництва за 2002 р[11]
• Орден «За заслуги» (Україна) III ступеня (2007 рік)[12]
• Медаль Ананії Ширакаци (Вірменія) за співпрацю в справі розвитку сфери цивільної авіації в Республіці Вірменії[13]
• Грамота СНГ[14]

Примітки

1. АНОДИНА Татьяна Григорьевна // Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. Зелин — Москва: 2009. — С. 23. — 880 с. — ISBN 978-5-903989-03-4
   d:Track:Q95733991d:Track:Q649d:Track:Q984963
2. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
3. Биография. Ру — Анодина Т. Г. Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 3 червня 2019.
4. Forbes узнал об отъезде из России создателей «Трансаэро». Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
5. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О присуждении Государственных премий 1979 года в области науки и техники» от 1 ноября 1979 года № 978.
6. The Edward Warner Award … A Commemoration of Greatness [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
7. Указ Президента Российской Федерации от 9 апреля 1997 года № 325 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
8. Распоряжение Правительства Российской Федерации от 21 февраля 1998 года № 256-р «О награждении Почетной грамотой Правительства Российской Федерации военнослужащих Военно-воздушных сил и работников гражданской авиации Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
9. Указ Президента Российской Федерации от 12 апреля 1999 года № 459 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Анодиной Т. Г.». Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
10. Распоряжение Правительства Российской Федерации от 7 декабря 2001 года № 1634-р «О награждении Почётной грамотой Правительства Российской Федерации Анодиной Т. Г.». Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
11. Лауреаты Национальной премии общественного признания достижений женщин России «Олимпия» за 2002 год. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019. [Архівовано 2019-06-03 у Wayback Machine.]
12. Указ Президента України № 739/2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
13. Находящийся с государственным визитом в РФ Серж Саргсян посетил посольство Республики Армения в России. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
14. Музей истории СНГ. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 червня 2019.

Посилання

• Генерал в юбке, «Коммерсант», № 15 (1659) от 06.02.1999.
• Пресс-конференция представителей Межгосударственного авиационного комитета Татьяна Анодина: «Я не имею никаких воинских званий», 13.01.2011 [Архівовано 20 липня 2017 у Wayback Machine.]