Андрєєв Олександр Федорович (фізик)

Андрєєв Олександр Федорович
рос. Александр Фёдорович Андреев
Народився10 грудня 1939(1939-12-10)[1][2]
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Помер14 березня 2023(2023-03-14)[3] (83 роки)
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфізик-теоретик, фізик, викладач університету
Alma materМФТІ
Галузьфізика низьких температур[4], фізика твердого тіла[4] і теоретична фізика
ЗакладІнститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН
Лейденський університет[2]
Посадавіцепрезидент[1]
Вчене званняпрофесор[d], академік АН СРСР[d] і академік Російської академії наук
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЛандау Лев Давидович
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Грузинська національна академія наук
РодичіОлександр Грищук
Нагороди
Особ. сторінкаkapitza.ras.ru/~andreev/
CMNS: Андрєєв Олександр Федорович у Вікісховищі
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Олександр Андреєв.

Олександр Федорович Андрєєв (10 грудня 1939, Ленінград — 14 березня 2023) — російський фізик-теоретик, академік РАН (1987); член-кореспондент АН СРСР з 1981, доктор фізико-математичних наук. Професор МФТІ з 1979. Почесний член Національної академії наук України[5].

Біографія

Віце-президент Російської академії наук (1991—2013). Голова Наукової ради РАН з фізики низьких температур. Член Відділення фізичних наук РАН (академік-секретар Відділення з 2002 по 2008 рр.). Член Президії Російського Пагуошського комітету (2009—2014).

Директор Інституту фізичних проблем ім. П. Л. Капиці РАН (з 1990 по 2017).

Головний редактор «Журналу експериментальної і теоретичної фізики». Головний редактор журналу «Природа».

Закінчив радіофізичний факультет МФТІ (1961).[6] У 1959 успішно здав «теормінімум» Л. Д. Ландау. А. Ф. Андрєєв був останнім студентом, якого Ландау прийняв у свою групу.

Онук — Олександр Грищук, російський шахіст[7].

Напрями досліджень

Основні наукові праці присвячені фізиці низьких температур і фізиці твердого тіла, надпровідності, статистичній фізиці.

Побудував теорію проміжного стану надпровідників. Теоретично передбачив андріївське відбиття — ефект відбиття квазічастинки, що переносить заряд в нормальному металі від границі зі надпровідником (зареєстровано, як наукове відкриття).

Побудував теорію квантових кристалів (спільно з І. М. Ліфшицем), Передбачив явище квантової дифузії, а також квантову адсорбцію домішок на поверхні рідкого гелію та поверхневий другий звук.

Розв'язав загальну задачу про особливості термодинамічних величин в точці фазового переходу I роду. Передбачив явище надкристалізації квантових кристалів і існування хвиль плавлення і кристалізації, відкритих експериментально у твердому гелії.

Співавтор наукового відкриття «Явище квантової дифузії в кристалах» Диплом № 206, 17 листопада 1978 р. (з пріоритетом від 15.01.1969 р.), співавтори Б. Н. Есельсон, І. М. Лівшиць, В. Н. Григорьєв, В. А. Михєєв[8].

Визнання

Статті та книги

Примітки

  1. ↑ а б в http://ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-7.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  2. ↑ а б Leidse Hoogleraren
  3. ↑ Памяти Александра Федоровича Андреева (10.12.1939-14.03.2023)
  4. ↑ а б http://ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-7.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-11
  5. ↑ Андреєв Олександр Ведорович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  6. ↑ valuh, phystech_alumni (11 грудня 2014). Академики РАН - выпускники Физтеха. Физтехи - выпускники МФТИ. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 14 січня 2018. [Архівовано 2021-07-11 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Нобелевская премия по шахматам — Спорт — МК. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  8. ↑ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ УЧЕНИХ УКРАЇНИ, ЗРОБЛЕНІ ЗА ПЕРІОД 1938—1990 рр.(державна реєстрація) Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 47 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 июня 1999 года № 701 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Российской академии наук». // Официальный сайт Президента России. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.

Посилання