Амстердамський трамвай

Амстердамський трамвай
нід. Amsterdamse tram
Опис
Країна	Нідерланди
Місто	Амстердам
Дата відкриття	3 червня 1875 року
Оператор	Gemeente Vervoerbedrijf («Муніципальне транспортне підприємство»)
Сайт	Офіційний сайт GVB
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів	14
Довжина мережі	213 км
Рухомий склад
Кількість вагонів	200
Основні типи рухомого складу	Amsterdam tram model^d
Технічні дані
Ширина колії	1435 мм
Тип живлення	контактна мережа
Схема маршрутів
Амстердамський трамвай у Вікісховищі

Амстердамський трамвай (нід. Amsterdamse tram) — один з видів громадського транспорту Амстердама; найбільша трамвайна мережа країни і одна з найбільших у Західній Європі. Експлуатується комунальною організацією Gemeentelijk Vervoerbedrijf (GVB) («Муніципальне транспортне підприємство»).

Історія

Амстердамська конка, бл. 1906

В Амстердамі трамвайний рух було започатковано 3 червня 1875 року. Звісно, це був кінський трамвай (або конка), і приватна фірма мала назву «Амстердамське підприємство омнібусів» (Amsterdamsche Omnibus Maatschappij, AOM). Перший маршрут конки в Амстердамі сполучив площу Лейдсеплейн (Leidseplein) з кварталом Плантаж (Plantage). У наступні 25 років було відкрито ще 15 ліній, які пролягли як середмістям, так і зв'язали райони, що будувалися. Доволі раритетною була колія, яку використовувала AOM — вона була 1422 мм завширшки.

Від 1 січня 1900 року в Амстердамі було створено муніципальне трамайне підприємство під назвою «Муніципальний трамвай Амстердама» (Gemeentetram Amsterdam, GTA). Загалом місто оперувало 242 машинами, 758 кіньми, та 15 спорудами. Паралельно в Амстердамі почалася електрифікація трамвайної мережі. І до 1906 року електрофікованими були всі, за винятком однієї, лінії, тепер використовувалась стандартна колія (1435 мм). У цьому (1906) році в місті діяли 12 електрифікованих ліній (№ 1–11 і 13), для чого було придбано 229 нових машин, як причепи (причіпні вагони) використовували старі з конки. Останню кінську лінію (№ 12) електрофікували в 1916 році.

У період між 1910 і 1930 роком амстердамська трамвайна лінія зростала, як і саме місто. Відтак, до 1931 року мережа амстердамського трамваю нараховувала вже 25 ліній. У роки економічної депресії 1930-х розвиток системи був загальмований — до 1932 року припинили існування 5 ліній. Проте станом на 1939 рік трамвай зв'язав амстердамське середмістя зі східними околицями, для чого колії проклали на мостах.

У роки ІІ Світової війни пасажиропотік амстердамського трамаю зростав, а от забезпечення, зокрема вугіллям було обмежене. У 1943 році міський трамвай навіть об'єнався з муніципальним поромом (нід. Gemeenteveren Amsterdam) у єдине підприємство «Міський транспорт» (Gemeentevervoerbedrijf, GVB). У зв'язку з перебоями палива в 1944 році трамваї в Амстердамі зупинилися.

У червні 1945 року містом знову пішли трамваї. Велика заміна парку трамваїв (у місті досі були вагони 1900-х років) розпочалася в 1948 році — почали надходити машини, вироблені в Утрехті.

GVB 797 (1979—2015).

У 1950-х роках після реконструкції в Амстердамі запанувала думка, що як громадський транспорт місту найбільше годиться автобус. І тільки на завузьких для автобусів вулицях історичного центру (Leidsestraat, Utrechtsestraat) трамваї були збережені. З цією метою 1955 року були закуплені нові трамваї. Доставлені в 1957 році машини мали великий успіх, що забезпечило подальший розвиток трамвайного руху в Амстердамі. До 1968 року було придбано ще 160 вагонів (тоді ж назавжди зникли довоєнні моделі), від 1959 в місті почали з'являтися спарені вагони.

Відколи трамваю знову було приділено увагу, трамвайні лінії пролягли до західних амстердамських передмість — таким чином найвіддаленіші райони міста дістали швидке сполучення з центром Амстердама. Задля цього в 1970-х роках закуповувалися трамваї виробника Linke-Hofmann-Busch 2-х серій (55 і 37). Щоб замінити старі моделі та для нових ліній у 1989 і 1990 роках були придбані 45 вагонів бельгійського виробника BN (м. Брюгге. У 1990 році трамвай сполучив Амстердам та його передмістя Амстелвен (Amstelveen) та Дімен (Diemen).

Останнє за часом значне розширення мережі амстердамського трамваю відбулося в 2005 році — пущено в експлуатацію маршрут № 26 до місцевості Ейбург (IJburg).

Починаючи від 2001 року Амстердам закупив і пустив в експлуатацію велику партію трамваїв Combino німецького виробника Siemens (155 машин), що зробило нідерландську столицю світовим рекордсменом з розмірів парку цієї моделі трамваїв.

Цікаві факти

De Red Crosser (2003—2016).

• У 1920-х роках усі вагони амстердамського трамваю, що курсували повз Центральний вокзал були оснащені спеціальними поштовими скриньками, в яких постачалась кореспонденція, відповідно з залізничної станції до головпоштамту і в зворотному напрямку.
• Від 2003 року Нідерландський Червоний хрест запустив спецпрограму — потяг De Red Crosser (місткість 20-39 пасажирів), який устаткований численними приспособами для людей з обмеженими можливостями, і власне працює саме для них. Поїздки в ньому (6 днів на тиждень) треба бронювати заздалегідь.

Маршрути (2016)

Амстердам — це єдине місто в Нідерландах, де паралельно із номерами для розрізнення ліній, яких станом на 2016 рік нараховується 14, використовується кольорове забарвлення[1]:

• 01 : Osdorp De Aker (Matterhorn) — Station Lelylaan — Surinameplein — Leidseplein — Амстердам-Центральний;
• 02 : Nieuw Sloten (Oudenaardeplantsoen) — Slotervaart — Hoofddorpplein — Leidseplein — Амстердам-Центральний;
• 03 : Zoutkeetsgracht — Frederik Hendrikplantsoen — Museumplein — Sarphatipark — Muiderpoortstation;
• 04 : Station RAI (Drentepark) — Victorieplein — Frederiksplein — Rembrandtplein — Амстердам-Центральний;
• 05 : Amstelveen Binnenhof — Station Zuid — Museumplein — Leidseplein — Амстердам-Центральний;
• 07 : Slotermeer (Sloterparkbad) — Bos en Lommerplein — Leidseplein — Muiderpoortstation — Flevopark;
• 09 : Diemen Sniep — Watergraafsmeer — Plantage — Rembrandtplein — Амстердам-Центральний;
• 10 : Westergasfabriek — Leidseplein — Weesperplein — Czaar Peterstraat — Azartplein;
• 12 : Station Sloterdijk — Bilderdijkstraat — Museumplein — Churchill-laan — Amstelstation;
• 13 : Geuzenveld (Lambertus Zijlplein) — Jan Tooropstraat — Mercatorplein — Westermarkt — Амстердам-Центральний;
• 14 : Slotermeer (Sloterparkbad) — Bos en Lommerplein — Площа Дам — Plantage — Flevopark;
• 16 : VU medisch centrum (De Boelelaan) — Stadionplein — Museumplein — Vijzelstraat — Амстердам-Центральний;
• 17 : Osdorp Dijkgraafplein — Station Lelylaan — Surinameplein — Westermarkt — Амстердам-Центральний;
• 26 : IJburg (Haveneiland) — Zeeburgereiland — Piet Heintunnel — Passenger Terminal — Амстердам-Центральний.

Рухомий склад

Фото	Серія	Місць для сидіння/усього[2][3]	Довжина /ширина[2]	Вага[2]	Кількість побудовано (в дії)	Роки роботи
	Серію 11G побудовано La Brugeoise et Nivelles^[en] 901-920 двокабінні трамваї офіційно припинено експлуатацію 14 червня 2021[4]	52/76	25.9 м / 2.35 м	38 тонн	20 (0)	1990–2021
	Серію 12G побудовано La Brugeoise et Nivelles^[en] 817-841 офіційно припинено експлуатацію 2 січня 2021	51/90			25 (0)	1991–2021
	Серія 13G Siemens Combino C1: 2001—2130, 2145—2151 C1A: 2131—2144	55/76	29.2 м / 2.4 м	36 тонн	151 (151)	2002–сьогодення
	Серія 14G Siemens Combino двокабінні трамваї C2A: 2201—2204	52/99			4 (4)
	Serie 15G CAF Urbos 100 двокабінні трамваї	50/125	30 м / 2.4 м	39 тонн	72 (49)[5]	2020–сьогодення

Виноски

1. Für detailliertere Beschreibungen siehe schomakers.net [Архівовано 20 липня 2007 у Wayback Machine.] (niederländisch), abgerufen am 10. Oktober 2010
2. Tram - Tram statistics (Dutch) . GVB. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 10 березня 2015. [Архівовано 2020-06-28 у Wayback Machine.]
3. Amsterdam Tram. Urban Rail. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 30 грудня 2020.
4. Afscheid van 11- en 12G tram, GVB schenkt twee trams aan Museumtram. Gemeente Vervoerbedrijf (нід.). Архів оригіналу за 16 червня 2021.
5. Nieuwe 15G trams. Gemeente Vervoerbedrijf (Dutch) . 2021-03-24.12.2024. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 2021-03-31.12.2024.

Посилання

• Офіційний сайт Gemeentelijk Vervoerbedrijf [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
• Geheugen van de Amsterdamse Tram [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] (нід.)
• De Amsterdamse Tram [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
• Linienfarben [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] (нід.) (англ.)
• Мережа амстердамського трамваю колись і зараз (останнє поновлення бл. 1996) (нід.)

Література

• W. J. M. Leideritz: Van Paardentram naar Dubbelgelede. De Alk, Alkmaar 1979, ISBN 90-6013-904-6.
• Gerard Stoer: Spoor en tram materieel in Nederland. De Alk, Alkmaar 1982, ISBN 90-6013-916-X.
• Herman van ‘t Hoogerhuijs: Trammaterieel in Nederland en België. De Alk, Alkmaar 1996, ISBN 90-6013-948-8.
• H. J. A. Duparc: Lijnenloop Openbaar Vervoer Amsterdam 1839—1989. Gemeentevervoerbedrijf, Amsterdam 1989, ISBN 90-901395-7-5.
• H. J. A. Duparc: De Amsterdamse paardentrams. (Bücherreihe der Nederlandse Vereniging van Belangstellenden in het Spoor- en tramwegwezen (NVBS), Nr. 29). Schuyt & Co, Haarlem 1997, ISBN 90-6097-455-7.
• B. Korthals Altes: Onze tram in Amsterdam. (Bücherreihe der Nederlandse Vereniging van Belangstellenden in het Spoor- en tramwegwezen (NVBS), Nr. 33). Canaletto/Repro Holland, Alphen aan den Rijn 1999, ISBN 90-6469-744-2.
• H. J. A. Duparc: Een Eeuw Elektrische Exploitatie van de tram in Amsterdam. H. J. A. Duparc, Delft 2000, ISBN 90-901395-7-5.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амстердамський трамвай