Амарнський архівАмарнський архів або ж амарнське листування (листи або ж архів з Амарни, Єгипет) — унікальні пам'ятки часів Нового царства, фактично це частина дипломатичного листування між фараонами амарнського періоду і правителями Ханаану, Малої Азії та егейських островів. Амарнський архів є цінним джерелом відомостей щодо дипломатії та зовнішньополітичної ситуації на Близькому Сході в XIV ст. до н. е.. ІсторіяАмарнський архів випадково знайшли єгипетські селяни (фелахи) в кінці 1880-х років. Документи мають вигляд глиняних табличок списаних клинописом аккадською мовою, що використовувалася у той час в регіоні для міжнародних дипломатичних відносин. Вони охоплюють період приблизно від 1386 до 1321 років до нашої ери. Найранніші листи датуються правлінням Аменхотепа ІІІ, а найпізніші правлінням Ейе, але більшість припадає на часи Ехнатона. Амарнське листування змальовує систему міжнародних відносин тих часів, яку часом так і називають — амарнською системою. Ряд правителів — єгипетський фараон, царі Мітанні, Вавилонії, Ассирії та Хатті вважалися великими царями[1] Вони згадуються приблизно в п'ятдесяти листах. Окрім великих царів, зустрічаються листи ще до двох незалежних правителів, котрі, однак, мали нижчий статус — царів Арзави та Алашії[2]. Численні міста-держави регіону були залежні від того чи іншого великого царя. Значну частину архіву становить саме листування між фараоном та його ханаанськими васалами, листи яких складаються переважно з запевнень у відданості чи прохань про допомогу. МісцезнаходженняМатеріали амарнського архіву, виявлені місцевими жителями, спочатку не затримувалися в Єгипті і йшли на зарубіжний антикварний ринок. З цієї причини багато з них розпорошені по музеях Каїра, Європи та США. До сьогодні збереглися 382 таблички з архіву.
Примітки
Література
|