Альберт Кан

Альберт Кан
англ. Albert Kahn англ. Albert Kahn нім. Albert Herzensworte Kahn
Народження	21 березня 1869(1869-03-21)[1][2]^[…] Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія
Смерть	8 грудня 1942(1942-12-08)[1][2]^[…] (73 роки) Детройт, Мічиган, США
Поховання	White Chapel Memorial Cemetery^d
Релігія	юдаїзм[4]
Національність	єврей
Країна	Німеччина→ США
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Детройт
Найважливіші споруди	Штаб-квартира General Motors
Нагороди	Frank P. Brown Medal^d (1943) Architecture Firm Award^d
Брати, сестри	Julius Kahn^d
Діти	·Lydia Winston^d
Альберт Кан у Вікісховищі

Альберт Кан (англ. Albert Kahn; 1869, Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія — 1942, Детройт, Мічиган, США) — американський промисловий архітектор німецького єврейського походження. Один з найвідоміших архітекторів свого часу, автор забудівлі Детройт​​а, неофіційний «батько» радянської «індустріалізації»; голова фірм Albert Kahn Inc. та Albert Kahn Associates.

Біографія

Народився в Німеччині в єврейській родині [5]. Був старшим сином рабина в Раунені. Емігрував з батьками в США в 1880.

Навчався архітектурі в фірмі Mason and Rice в Детройті. У 1891 нагороджений стипендією для поїздки в Європу. Там він зустрівся з молодим архітектором Генрі Беконом, і вони разом відвідали Італію, Францію, Німеччину та Бельгію.

У 1896 заснував фірму разом з Джорджем Неттлтоном і Олександром Троубріджем. З 1902 керував фірмою сам.

Перебуваючи в Детройті​, центрі американської автомобільної промисловості, Кан пов'язав з ним свою кар'єру.

У 1919 спроектував штаб-квартиру корпорації General Motors.

Робота в СРСР

У 1928 запрошений в СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви на чолі групи з 25 інженерів, і протягом 2 років фірма Albert Kahn Inc. підготувала понад 4 000 фахівців, у 1929-1932 спроектувала і організувала будівництво 521 об'єктів [6][7][8] (за іншими даними - 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936-2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; підшипниковий завод в Москві, Волховський алюмінієвий завод; Уральська азбестова фабрика та багато інших [9].

Проекти

• Апартаменти по вул. 2900 Схід Джефферсон-авеню, Детройт, 1915
• Виробничий центр Рассел, 1916
• Будівля Новин Детройта, 1917
• Штаб-квартира компанії Ford Motor Company в Нью-Йорку, 1917

Участь в проектуванні виробництв

• Сталінградський тракторний завод

Галерея

• 
  Мічиганський університет, головний корпус гуманітарних наук
• 
  Будівля поліції Детройта
• 
  Будівля General Motors, Детройт, 1919
• 
  Будівля Фішера, 1927
• 
  Тракторний завод у Сталінграді (1930)
• 
  Бібліотека, Мічиганський університет

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Словник шотландських архітекторів
   d:Track:Q16973743
4. біографія
   d:Track:Q36279d:Track:Q27801d:Track:Q1066186
5. Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
6. Журнал «Тайм» [Архівовано 14 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
7. / expert / 2010/01 / ura_u_nih_depressiya / Журнал «Експерт» № 1 (687) / 28 грудня 2009 року Максим Рубченко. «Ура, у них депресія!». Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
8. І. Трабскій. Він служив Генрі Форду і Йосипу Сталіну. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 17 листопада 2016.
9. Рудольф Волтерс. Архівована копія. — Свиньїн і сини, 2010. — ISBN 978-5-98502-093-9. Архівовано з джерела 16 грудня 2018

Посилання

• Chicago Architecture, Edited by John Zukowsky. The Art Institute of Chicago and Prestel Verlag, Munich, London, New York, 1987.
• Біографія Алберта Кана на сайті Мічиганського університету
• Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Марк Меерович. Американські та німецькі архітектори в боротьбі за радянську індустріалізацію
• Melnikova-Raich, Sonia (2010). The Soviet Problem with Two 'Unknowns': How an American Architect and a Soviet Negotiator Jump-Started the Industrialization of Russia, Part I: Albert Kahn. IA, Journal of the Society for Industrial Archeology. 36 (2): 57—80. ISSN 0160-1040. Архів [http: //www.sia-web.org/iajournal/siaia.html оригіналу] за 16 грудня 2013. Процитовано 23 червня 2019. [1] [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Література

• Д. Хмельницкий. Танки за хлеб. Американские корни советской военной промышленности. — Москва, «Яуза», 2006. ISBN 87849-214-8