Акхісар
Акхісар (Ак-Гіссар, Ak-Hissar) — місто і район на заході Туреччини в провінції Маніса Егейського регіону. Археологічні розкопки показують, що поселення на місці сучасного міста було ще в 3000 році до н. е. Акхісар також згадується в Біблії (як Фіатира (грец. Θυάτειρα) — одна з Церков Апокаліпсису). Наразі Акхісар — важливе торгове місто. Спеціалізується на видобутку марганцевої руди. Великий вузол автодоріг. Торгівля тютюном (тютюнове виробництво становить 10 % від усього тютюнового виробництва країни), бавовною, маслинами. ІсторіяМісто було важливим центром на півночі давньої Лідії, головним ремеслом його було фарбувальна справа. Дослідження свідчать про те, що цей регіон був під владою Хеттів, потім (приблизно в 345 році до н. е.) його завоював Александр Македонський. Пізніше ним керували Селевкіди, Атталідська династія Пергами і цар Понтійський Мітрідат, до настання Римської імперії у 80 році до н. е. Після падіння Римської імперії у 395 році, свої претензії на Акхісар висловила Візантія. У 11 столітті н. е. почався приплив племен турків-османів і Акхісар протягом двох століть переходив зі складу Візантії до складу Туреччини і назад. У 13 столітті Акхісар стає частиною Османської імперії, а в 1922 році потрапляє під владу центру регіону Айдин Турецької республіки. ОсобливостіУ давнину Акхісар був важливим центром торгівлі. Він розташовувався на торгових шляхах від Стамбула до Пергама, Сарди і Ефеса. Місто славилося своєю тканиною і глиняним посудом, було економічним центром протягом багатьох століть. Оскільки воно знаходиться на державному шосе 565 між Стамбулом і Ізміром, двома найважливішими портами Туреччини, то привертає турецьких та іноземних інвесторів. Історичні місця Акхісара
Штучна могила в міському центрі. Однак археологічні розкопки показують, що тут було поселення приблизно в 3000 році до н. е. Мабуть, на цьому пагорбі раніше стояв замок з білими вежами, який і дав назву місту (у перекладі з турецької «ak» — «білий», а «hisar» — «замок»). Пагорб, на якому стояв замок, став у нагоді Державному шпиталю під час Другої світової війни.
Найвища скеля на заході Туреччини. Завдяки своєму вигідному стратегічному положенню використовувалася для охорони міста. Потрапити на скелю можливо лише пройшовши вгору сходами із 3050 сходинок.
Могили, що знаходяться поруч із Акхісаром. Так само знаходяться біля сіл Бейоба, Меджидіє, Сюлейманли і Еролу.
Рік побудови невідомий, але церква давніша, ніж Візантійська держава. Можливо, що це одна із Семи Церков Апокаліпсису, перетворена на мечеть у XV столітті.
Побудована у 1798 році родиною Зенейзалде. Розташовується у кварталі Хашоджа, неподалік від однойменної мечеті. Згідно з переписом книг у 1805 році, фонд бібліотеки становив 923 рукописи. В іншій частині міста розташовується студентська бібліотека з тією ж назвою, побудована у XX столітті.
Кладовище поруч із Решат Бей Джеметері, приблизно 673 м².
Школа сільського господарства, побудована родиною Кайалиоглу на початку XX століття. Будівля і прилеглі до неї сади займають 8100 м². Клімат
Міста-побратимиАкхісар має дружні стосунки з наступними містами-побратимами: Посилання
|