Аксьонов Бено Максович

Бено Максович Аксьонов
Дата народження	2 квітня 1946(1946-04-02)  (78 років)
Місце народження	Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство	Молдова
Професія	актор, актор театру, телеактор, театральний режисер
Діти	Vladislav Aksenov^d
IMDb	ID 7541247

Бено Максович Аксьонов (рум. Băno Axionov, рос. Бэно Максович Аксёнов, англ. Beno Axionov, нім. Bäno Axionov; нар. 2 квітня 1946) — радянський та молдовський театральний режисер, актор театру, кіно та телебачення, педагог, сценарист. Заслужений артист Молдавської РСР. Лауреат міжнародних, всесоюзних та республіканських театральних фестивалів[1][2][3][4][5][6].

Біографія

Народився 2 квітня 1946 року у місті Мінську (Білоруська РСР) у родині музикантів Макса Фішмана[7][8][9][10][11] та Лідії Аксьонової[12][13][14].

Навчався у 3, 5, 41 школах міста Кишиніва (Молдавська РСР), а з восьмого класу і до випуску вчився у 4-й середній школі.

Чемпіон Молдови у бігу на 200 та 400 метрів з бар'єрами (тренувався у Заслуженого тренера МРСР Євгенія Ігнатовича Зибченка)[15].

1969 закінчив кишинівський державний інститут мистецтв ім. Г. Музическу (акторський курс, викладач Н. Аронецка), курс проходив навчання в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії і до 1973 року працював у Тираспольском театрі актором та асистентом режисера. Того ж року на запрошення Кишинівського театру ім. А. П. Чехова перейшов до цього театру.

Навчався в Москві у режисерській лабораторії М. Кнебель[16][17].

Підвищував кваліфікацію на вищих режисерських курсах (Московська Академія перепідготовки митців) та в театрі Моссовєта у П. Хомського [18].

Був ведучим телепередач Молдавського телебачення «Аричул», «Лавка Аричула» «Угадайка» та «Театр мініатюр».

Викладав у кишинівському державному інституті мистецтв ім. Г. Музическу[19].

1991 року відзначений званням Заслуженого артиста МРСР.

2006 року вийшла книга «Театр Бено Аксьонова» (автор В. Склярова)[20][21][22][23].

З 2007 року проживає у Німеччині, де продовжує займатися режисерською діяльністю, проводить майстер-класи та читає лекції про історію та мистецтво Молдови, України, Росії, Білорусі, Румунії.[24][25][26][27]

Театральні постановки

Здійснив постановки понад 60 вистав в Молдові та за кордоном

• «Король Мацюсь Перший» Я. Корчака[28],
• «Людський голос» Ж.Кокто,
• Луїза Міллер (Підступність і кохання) Ф Шиллера,
• «Пропозиція» А.Чехова[29],
• Книга пісень Г. Гейне,
• «Самовбивця» М. Ердмана[30][31],
• Казку про царя Салтана О. Пушкіна[32][33],
• «Життя та пісні» Рільке,
• «Баба — яга и два клёна» Е. Шварца.[34][35],
• Кіт у чоботях Ш. Перро[36][37],
• «Зупиніть літак, я злізу!» Ю. Севела[38],
• «Таємниця матінки Бузини» – мюзикл за казкою Г. Х. Андерсена,
• «Пані та Панове» за А.Чеховом[39][40].
• «Серцю не накажеш» (Совиновники) Гете,
• «Семейная жизнь с посторонним, или именины с костылями» С. Лобозёрова[41][42][43][44],
• «Я дуже люблю тебе, мамо!» (за п'єсою «Поки вона вмирала») Н. Птушкина[45][46],
• «Кохання та Ненависть» (Анджело, тиран Падуанський) В. Гюго[47][48][49][50],
• «Біда від ніжного серця» В. Соллогуб[51][52][53],
• Нотатки божевільного М. Гоголя[54][55][56][57][58][59][60],
• «Исповедь или Оля, Женя, Зоя, Варя…» по рассказам А. П. Чехова. («Theaterkeller» FTSK г. Гермерсхайм. Германия)[61][62][63].
• Чужа дружина й чоловік під ліжком Ф. Достоєвського[64][65][66] та ін[67][68][69][70].[71][24].

Ролі в театрі i кіно

Б. Аксьонов втілив понад 200 різнопланових ролей у театрі

• Фадинар — «Солом'яний капелюшок» Э. Лабіша, режисер Н. Аронецька[72],
• Дячок Гикін – «Відьма» А. Чехова, режисер Н. Аронецька,
• Рисположенский — «Свої люди — розрахуємося» О. Островського, режисер Ю. Доронченко[73][74],
• Цар Дормідонт — «Горя боятися — щастя не бачити» С. Маршака, режисер Ю. Доронченко,
• Ломов — «Пропозиція» A. Чехова, режисер Б. Аксьонов,
• Фет-Фрумос – «Фет-Фрумос» румунська/молдавська казка», режисер Н. Аронецька,
• Оброшенов — «Жартівники» О. Островського, режисер Н. Аронецька[75],
• Луї Гассіон, Жан Кокто, Глядач, Репортер, Жебрак, Сусід — «Едіт Піаф» В. Легентової, режисер А. Гукленков,
• Баба Яга — «Два клена» Є. Шварца режисер Н. Беціс,
• Єремєєв — «Прошлым летом в Чулимске» О. Вампілова, режиссер Б. Малкін,
• Ален, Ж.-Б. Мольєр — «Школа дружин» Ж.-Б. Мольєра, режисер Н. Аронецька[76],
• Медведенко — Чайка А. Чехова, режисер Н. Беціс,
• Чафе – «Руда кобила з дзвіночком» І. Друце, режисер В. Апостол,
• Дзанні, Мати, Таксист, Диригент, Друг сім'ї, Лікар, Поліцейський — у мюзиклі «Подружня ідилія» Чаріне та Джованні, режисери С. Мітін та Н. Бецис[77],
• Дрібний уламок — «У відкритому морі» С. Мрожека, режисер М. Абрамов,
• Сушич — «Ујеж» Б. Нушич, режисер В. Апостол,
• Пастушок — «Свалка» О. Дударова, режисер М. Абрамов,
• Менахем-Мендел — «Поминальна молитва» Гр. Горіна, режисер В. Мадан,
• Херея — «Каліґула» А. Камю, режисер Л. Ластівка,
• Чубуків — «Пропозиція» Чехова, режисер Б. Аксьонов,
• Полоній - «Вбивство Гонзаго» Н. Йорданова», режисер М. Поляков,
• Тимошин — «Ми йдемо дивитися „Чапаєва“» О. Данилова, режисер I. Шац[78],
• Рольдан — «Дикун» А. Касона, режисер А. Баранніков,
• Михаленко — «Щасливий день» О. Островського, режисер Н. Аронецька,
• Спіраке — «Титанік-вальс» Т. Мушатеску, режисер С. Лука та ін.

За свою кар'єру актор зіграв понад 20 ролей у кіно

• Жулік — «Марк Твен проти...» кінорежисер М. Григор'єв[79],
• Журналіст — «І прийде день» кінорежисер М. Ізраїлев[80].[81],
• Агент — «Емісар закордонного центру» кінорежисер В. Брескану[82],
• Махновець — «Велика, мала війна» кінорежисер В.Паскару[83],
• Гриженару — «Потяг до Каліфорнії», кінорежисер І. Талпа[84],
• Татарин — «На дні» кінорежисер В. Цапеш. (6 серій), Павлик — «Повернення Титаніка», режисер І. Талпа. (2 серії)[85][86],
• Електрик — «Антологія приколів», кінорежисер Ю. Музика[87],
• Дід — «Who Is Next?» (Хто наступний?), кінорежисер Б. Аксьонов[88][89][90] та ін.

Родина

• Дружина — Світлана Дмитренко (нар. 1951) — doctor habilitat соціології (2000), кандидат філософських наук (1980), головний науковий співробітник Iнституту філософії, соціології та права Академії наук Молдови.[91][92][93][94][95], дочка доктора мистецтвознавства Матуса Яковича Лівшиця та кандидата психологічних наук Лідії Германівни Жабицької.
• Син від першої дружини — Владислав Бенович Аксьонов (нар. 1976), доктор історичних наук (2021), провідний науковий співробітник Інституту російської історії РАН[96][97][98][99][100][101].
• Брат — Артур Максович Аксьонов (нар. 1956), піаніст, доцент кафедр спеціального фортепіано та концертмейстерської підготовки Російської академії музики ім. Гнєсіних i професор Levine School of Music Washington, D.C.[102][103][104][105].

Посилання

• Алла Овчинникова: Мой театр — боль и натиск Культура Дона 10 2010
• Интервью Е. В. Секачевой и О. А. Яковлевой с режиссёром Бэно Максовичем Аксеновым (Германия) Таганрогский институт имени А. П. Чехова 17 сентября 2010 года
• Бэно Аксёнов - Вероника Каждан: «У каждого века есть свое средневековье» "Панорама" 09.06.2014
• Бэно Аксёнов – Олег Дашевский: «На свободу с отмороженными руками» Глобальный еврейский онлайн центр Jewish.ru 23.11.2021
• Вероника Каждан (интервью с Бэно Аксёновым): «Против кого дружим???» или «не помнящие родства своего». AVA 04.06.2022

Джерела

• Beno Axionov
• About: Аксёнов, Бэно Максович
• National Library of Moldova (Romanian: Biblioteca Naţională a Republicii Moldova, BNRM Theater Beno Axionov / Contributor Valentina Skliarova / Chişinău F.E.P. "Tipografia Centrală" 2006 160 p.: foto ISBN:978-9975-78-480-1 )
• Theater Beno Axionov / Contributor Valentina Skliarova / Chişinău F.E.P. "Tipografia Centrală" 2006 160 p.: foto Library of Congress
• Theater Beno Axionov / Contributor Valentina Skliarova / Part of the text is in Russian, Romanian, English and German. Electronic catalog of the National Library of Belarus
• Nina Rozhkovskaya, Vadim Rozhkovsky: Theater and Spectator Biblioteca Naţională a Republicii Moldova, BNRM Literatura artistică Chişinău 1981 Clasificare:792C2 (Нина Рожковская, Вадим Рожковский: Театр и зритель
• Михаил Голер: «Энергия чувств» Независимая Молдова 12.28.1978
• Светлана Соловьёва: «Формула души» Независимая Молдова 05.11.1990
• Михаил Дрейзлер: «Ломая рамки амплуа» Независимая Молдова 03.02.1996
• Михаил Дрейзлер: «Мы идём смотреть Аксёнова!» Независимая Молдова 04.30.1996
• Валентина Склярова: «Человек по имени Бэно» Независимая Молдова 12.21.1996
• Алексей Аглаюн: «Театр Бэно Аксёнова Молдавские ведомости 07.18.1998
• Валентина Склярова: «Один – за всех, противу всех…» Молдавские ведомости» 03.20.2004
• Виталий Цапеш: «Парадоксы профессии» Независимая Молдова 10.13.2004
• Larisa Shorina: The World Through the Eyes of Theater: history of the State Russian Drama Theater named after A.P. Chekhov - Chișinău F.E.P. "Tipografia Centrală" — 192 p. ISBN 9975-9634-3-9
• Н. Зорина: Творческий человек всюду «прорастёт сквозь асфальт (Бэно Аксёнов ставит в Германии Чехова и Гоголя) Истоки жизни, май 2011 Кишинёв
• Ольга Беженару, Вероника Каждан: «О времени и о судьбе талантливого режиссёра» / «С верой, надеждой и любовью» Teatru №10 2012
• Veronica Kazhdan: “Overcoming darkness and chaos” (Meritorious Artist of Moldova Beno Axionov) Magazine "Others Shores" No.3 (39) 2015 P. 80 - 87. ISSN: 1994-3768
• * Анатолий Левицкий: «Театральный мир Бэно Аксенова» ПроАртИнфо 03.23.2016
• Victoria Mihai: "In search of good and true. Axionovs". Information and analytical portal AVA.MD" December 4, 2017.
• Karina Koval “In a polite surround Magazine” "Others Shores" No.2 (50) 2019 ISSN: 1994-3768

Примітки

1. Вероника Каждан «Преодолевая мрак и хаос» (Заслуженный артист Республики Молдовы Бэно Аксёнов) Журнал «Иные берега» № 3 (9) 2015 стр. 80 — 87. http://www.inieberega.ru/files/berega_339-web_0.pdf^[недоступне посилання]
2. Бэно Аксёнов https://www.moldovenii.md/ru/people/505 [Архівовано 2020-09-29 у Wayback Machine.]
3. Library of Congress https://id.loc.gov/authorities/names/n2007089732.html
4. MINISTERUL EDUCAŢIEI, CULTURII ŞI CERCETĂRII AL REPUBLICII MOLDOVA. BIBLIOTECA NAŢIONALĂ A REPUBLICII MOLDOVA: Calendar Naţional 2021 Băno AXIONOV Р.138 ISSN 1857-1549
5. Prabook Bano Axionov
6. Biblioteca Națională a Republicii Moldova Валентина Склярова: Oдин за всех, против всех: (об актёре Бэно Аксёнове) Молдавские ведомости, - Кишинев : ÎM "Edit Tipar Grup" SRL . - 8 c.. - 2004, 13 марта, С. 6
7. Polish-Moldovan composer Max Fishman
8. TAMARA MELNIC COMPOSER AND PROFESSOR MAX FISHMAN ISSN 1857-2251 https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/Max%20Fisman_profesor%20si%20compozitor.pdf [Архівовано 2023-02-07 у Wayback Machine.]
9. Илана Елизарова «Без права творить. К 100-летию композитора, пианиста, педагога Макса Фишмана». [1]
10. Max Fishman https://ava.md/2015/11/04/muzyka-vozrozhdaet-zhizn-k-100-letiyu/ [Архівовано 2023-06-20 у Wayback Machine.]
11. Baranov Ecaterina Bibliothèque Compositeurs de Moldavie Max Fishman
12. Soviet- Moldovan conductor Lydia Axionova
13. Балабан Лариса, доцент, доктор искусствоведения, Aspecte ale studierii creaţiilor compozitorilor din Republica Moldova în clasa profesorului L. Axionova" / Лариса Балабан // Patrimoniul muzical din Republica Moldova (Folclor şi creaţie componistică) în contemporaneitate: conf. şt. intern., Chişinău, 23 iun. 2015: rez. comunicărilor. — Chişinău, 2015. — стр. 63 65 https://ibn.idsi.md/vizualizare_articol/175100 [Архівовано 2023-06-18 у Wayback Machine.]
14. Olga Bejenaru, Veronica Kazhdan, art critics "The first professor of choral conducting in Moldova (on the occasion of the 100th anniversary of the birth of L.V. Axionova)". "Information and analytical portal AVA.MD" February 23, 2023. (Беженару Ольга, Каждан Вероника, искусствоведы, Первый профессор хорового дирижирования Молдовы. К 100-летию со дня рождения Л. В. . Аксёновой. Информационно-аналитический портал AVA.MD" 23 февраля 2023) https://web.archive.org/web/20230620035303/https://ava.md/2023/02/23/pervyy-professor-horovogo-dirizhirovaniya/Архівовано червень 20, 2023 на сайті Wayback Machine.
15. Бегуны с барьерами СССР (русский -> английский). https://studylib.net/flashcards/set/beguny-s-barerami-sssr-russkij-anglijskij_224585
16. Мария Кнебель
17. Гончарук, А.Ю. Актёрское мастерство и основы режиссуры: научно-методическое пособие по государственному стандарту 3+/ Москва; Берлин: Директ Медиа 2017. – 211 с. ISBN 978-5-4475-9126-7 (Мария Осиповна Кнебель (Mariya Osipovna Knebel), страницы 81 - 84) https://books.google.de/books?id=x65lDwAAQBAJ&pg=PA81&lpg=PA81&dq=мария+кнебель&source=bl&ots=0f2lqeVlm6&sig=ACfU3U2_FOflxDEJBdbSipfChiLACOijfg&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjVlO2CzZOAAxWO2wIHHekLBAE4bhDoAXoECBkQAw#v=onepage&q=мария%20кнебель&f=false
18. https://mossoveta.ru/about/history/persons/xomsky/ Театр імені Моссовєта П. Хомський
19. Семенов Виктор «На каждой горной вершине ты оказываешься над пропастью». Кишиневский драматический театр им. А. П. Чехова. Театральный журнал Страстной бульвар. Выпуск № 6-176/2015 http://www.strast10.ru/node/3506 [Архівовано 2023-03-27 у Wayback Machine.]
20. Library of Congress Teatr Bėno Aksënova (Teatr Bėno Axionova) https://id.loc.gov/resources/works/15083722.html
21. Catalog BNRM |. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 21 червня 2023.
22. Агентство Еврейских Новостей Главные новости
23. Воздаяние талантам | «Независимая Молдова». Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
24. «Европейская интеграция начинается с культуры». 26 декабря 2015 https://ava.md/2015/12/26/evropeyskaya-integraciya-nachinaetsya/ [Архівовано 2021-11-28 у Wayback Machine.]
25. Илана Елизарова «Полёт в вечность». (Ион Друцэ и Мария Биешу) 14 апреля 2015 https://ava.md/2015/04/14/polet-v-vechnost-ion-druce-i-mariya-bieshu/ [Архівовано 2023-06-27 у Wayback Machine.]
26. Илана Елизарова «Чарующая бездна…» 26 Марта 2015 http://jig.ru/charuyushhaya-bezdna/ [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
27. Вероника Каждан: «Магический сеанс музыки» Русское поле (Германия). 29.05.2014.
28. Я́нуш Ко́рчак: «Король Мацюсь Перший», режисер, сценарист - Бено Аксьонов (Януш Корчак: Король Матиуш Первый Кишинёвский театр Дома Актера, 1974. Режисёр и сценарист – Бэно Аксёнов) Свободная энциклопедия WikiZero
29. Л. Доррош: Девять мгновений Вечерний Кишинёв 7 марта 1975
30. Николай Эрдман Самоубийца Кишинёвский русский драматический театр им. Чехова, 1997 режиссёр — Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
31. О. Доброхотова: Дайте мне тихую жизнь и приличную зарплату! Вечерний Кишинёв 29 ноябя 1997год=1997
32. А.С.Пушкин Сказка о царе Салтане Кишинёвский русский драматический театр им. Чехова, 1999 режиссёр — Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
33. Т. Синхани: Жил - был царь Молодёжь Молдавии 30 октября 1999
34. Д. Михайлов: Сказочное начало Независимая Молдова 17 сентября 1996
35. Д. Терехов: Скоро сказка сказывается... Кишинёвские новости 28 сентября 1996 |год=1996|месяц=сентябрь|чиcло=28|издание=Кишинёвские новости}}
36. Motanul încălțat - Teatrul Republican Luceafarul. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
37. по мотивам сказки Шарля Перро Кишинёвский театр «Лучафэрул» (Teatrul ”Luceafărul”) Режиссёр и автор пьесы — Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
38. Ana Skordesku: Opriți avionul – eu cobor 1997, мarte, Ecoul Chișinăului
39. Л. Дорош: Чехов не согласен Молодёжь Молдавии 17 сентября 1993
40. Л. Дорош играют Чехова и зритель смеётся, значит, умирать некогда =1993|месяц=октябрь|чиcло=13|издание=Вечерний Кишинёв, 13 октября 1993
41. Ильченко, В: О добре и любви 1999, 26 июня, Успех №10
42. Розамирина, Н: Жизнь торжествует|год=1999|месяц=январь|чиcло=1|издание= Кишинёвские новости, 1 января 1999
43. Н. Фадеева: Вечное и доброе от театра Чехова, Комсомольская правда в Молдове, 6 января 1999
44. В. Дашевский: Вернуть чистоту, украденную у людей Вечерняя газета, 29 января 1999
45. Д. Стрельцова: А сердцу хочется любви… Независимая Молдова, 16 июня 2000
46. О. Нечаева: Любить никогда не поздно |язык=ru|год=2001|месяц=апрель|чиcло=26|издание= Независимая Молдова 26 апреля 2001
47. М. Квит: Гюго у «чеховцев» Независимая Молдова 9 арреля 1998
48. Н. Розамирина: Пятиугольник любви и ненависти Деловая газета 8 мая 1998
49. В. Ильченко: О добре и любви Успех №10 26 июня 1999
50. Н. Розаммирина: Бено Аксёнов: равнение на мажор Молодёжь Молдовы, 24 июня 2000}}
51. Лукас Булл (Lukas Bull) ЗЕРКАЛЬНЫЙ МИР ТЕАТРА. Год России в Германии 04.06.2014 https://web.archive.org/web/20140606224426/http://proartinfo.ru/article/zerkalnyi-mir-teatra-god-rossii-v-germanii
52. В. Каждан: Беда от нежного сердца Общегерманского координационного совета российских соотечественников, 21 июня 2013
53. Serge Olszewski: „Unvergessliche Eindrucke“ Fachbereich Translations,- Sprach- und Kulturwissenschaft. Germersheim 21 Juni 2013
54. Фестиваль Solo https://stengazeta.net/?p=10008804
55. Людмила Седова: Безумно влюблённый 19 октября 2012 года.http://www.tillflorianbeyerbach.de/fileadmin/images/Журнал_übersetzt_Kritik_zwei_aus_Moskau.pdf
56. Источник (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 грудня 2010.
57. Источник (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 грудня 2010.
58. Лидия Олейник 17 октября 2012года. Вот и закончился 5 московский международный театральный фестиваль «Соло». http://www.tillflorianbeyerbach.de/fileadmin/images/Kritik_Moskau_Solofestival_02.10.12_vom_17.10.12.pdf [Архівовано 2021-12-18 у Wayback Machine.]
59. Записки сумасшедшего. Постановка Badisches Staatstheater Karlsruhe https://www.afisha.ru/performance/90896/reviews/
60. Я. Бердич: Сумасшедший новой формации |год=2010|месяц=17.05 – 23.05|издание=Europa – Ekspress №23, 17.05 – 23.05 2010
61. [https://drive.google.com/file/d/1ptGraNWa3OtZAQOXfxb5MkDb5Txg-J1Z/view Г. Кобро: Завораживающий мир Europa – Ekspress январь-май 2012}}
62. Anastasia Shakhova: Beichte im Theaterkeller|год=2011|месяц=Dezember|чиcло=6|издание=Fachbereich Translations,- Sprach- und Kulturwissenschaft. Germersheim 6 Dezember 2011
63. Serafima König: Ein etwas anderer Beichtstuhl|год=2012| Dezember|чиcло=11|издание=Germerscheimer Rundschau 11 Dezember 2012
64. Владимир Смирнов Возвращение Мастера 4 февраля 2014 https://ava.md/2014/01/04/vozvraschenie-mastera/ [Архівовано 2023-06-24 у Wayback Machine.]
65. Вероника Каждан Чужая жена и муж под кроватью 23 февраля 2014 http://www.nm.md/article/chuzhaya-zhena-i-muzh-pod-krovatyu [Архівовано 2014-02-19 у Wayback Machine.]
66. Ольга Беженару Событие, подарившее праздник. В Кишинёвском русском театре «Чужая жена и муж под кроватью» 25.08.2014 http://proartinfo.ru/article/sobytie-podarivshee-prazdnik-v-kishinevskom-russkom-teatre-chuzhaya-zhena-i-muzh-pod-krovaty [Архівовано 2014-12-25 у Wayback Machine.]
67. Афиша спектакля Бэно Аксёнова «Tausend und eine Leidenschaft» https://www.unitheater.de/anschauen/ [Архівовано 2023-06-25 у Wayback Machine.]
68. UniTheater. Tausend und eine Leidenschaft oder Anleitung für Heiratswillige // Karlsruhe – Badenweiler. — 2009.
69. Irina Pohlan: Tausend und eine Leidenschaft oder Anleitung für Heiratswillige|год=2009||издание= UniTheater Karlsruhe 2009
70. Jakob Berditsch: Tausend und eine Leidenschaft oder Anleitung für Heiratswillige/Ein ungewöhnlicher Tschechow |год=2010||издание= UniTheater Karlsruhe 2010
71. Мировая премьера: Спектакль Андрея Стрымбяну теперь и в Германии — Stiri de ultima ora din Moldova — Ultimele stiri Timpul.md
72. «Соломенная шляпка» Лабиш и Мишель. Тираспольский государственный театр. 1970. Фадинар – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
73. «Свои люди – сочтёмся» Александр Островский. Тираспольский государственный театр. 1969. Рисположенский – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero)
74. «Банкрот» Александр Островский. Кишинёвский государственный театр им А.П.Чехова. 1990. Рисположенский – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
75. «Шутники» Александр Островский. Тираспольский государственный театр. 1973. Оброшенов – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
76. «Школа жён» Мольера Кишинёвский государственный театр А.П.Чехова. 1984. Ален и Мольер – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
77. А. Коркина: Персонажей много, Аксёнов – один |год=1987|месяц=декабрь|чиcло=26|издание=Вечерний Кишинёв 26 декабря 1987
78. М. Дрейзлер: Глушить ностальгию «Чапаем» по видику?|год=1992|месяц=декабрь|чиcло=30|издание=Независимая Молдова 30 декабря 1992
79. Марк Твен | Экранизации | «Марк Твен против…» (СССР, 1976). Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 2 липня 2023.
80. Энциклопедия советского кино-И придет день. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 2 липня 2023.
81. И придет день https://web.archive.org/web/20221209102534/
82. Эмиссар заграничного центра 1979 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/sov/8084/titr/
83. Шаблон:Titlu IMDb
84. Поезд в Калифорнию 1993 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/5300/titr/
85. Возвращение Титаника https://megabook.ru/article/Возвращение%20Титаника
86. Возвращение Титаника 1999 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/1042/annot/
87. Антология приколов (киноальманах) 2000 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/263/annot/
88. Анатолий Левицкий Фильм Бэно Аксёнова (Молдова) «Кто следующий?» 17.06.2019 https://klauzura.ru/2019/06/film-beno-aksyonova-moldova-kto-sleduyushhij/
89. Карина Коваль В «вежливом» окружении Журнал Иные берега 2 (50) 2019 ISSN: 1994-3768
90. Wer ist der Nächste? 2019 https://news.myseldon.com/ru/news/index/212869846
91. Татьяна СПАТАРУ, доктор хабилитат социологических наук, Институт Юридических и Политических Исследований АНМ: Institutionalization of sociology in the Republic of Moldova С. 124
92. Arhivarius «О Молдове как объекте социологического исследования. Биобиблиографический очерк о Светлане Дмитренко» nr. 13, 2024 • s 22-27 • ISSN 29 53 - 724X
93. Дмитренко Светлана Матусовна. Энциклопедия "Известные учёные"
94. Дмитренко Светлана Матусовна Российская Информационная Сеть
95. Михаил Дрейзлер: Наследница по прямой. Газета Еврейское местечко 09 2011 №31 (379) г Кишинёв
96. Аксенов Владислав Бэнович. Институт российской истории РАН https://iriran.ru/people/aksenov-vladislav-benovich [Архівовано 2023-06-24 у Wayback Machine.]
97. Диссертация «Повседневная жизнь Петрограда и Москвы в 1917 году». Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 16 грудня 2010. [Архівовано 2015-01-05 у Wayback Machine.]
98. Диссертация «Общественные настроения в России в годы Первой мировой войны и революции (1914-1917)» https://iriran.ru/node/2197
99. Library of Congress Authors/Creators beginning with: Aksenov, V. B. https://catalog.loc.gov/vwebv/search?searchArg=Aksenov%2C+V.+B.&searchCode=GKEY%5E*&searchType=1&limitTo=none&fromYear=&toYear=&limitTo=LOCA%3Dall&limitTo=PLAC%3Dall&limitTo=TYPE%3Dall&limitTo=LANG%3Dall&recCount=25
100. Аксенов В.Б. Трагический нарратив: к вопросу об особенностях самоубийств учащихся в период Первой мировой войны //Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – Вип. 8. – К.: Інститут історії України, 2014. С.191-203.
101. Лучший нон-фикшн 2023 года: названы лауреаты нового сезона важнейшей просветительской премии России
102. А. М. Аксёнов. Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 17 грудня 2010.
103. Artur Aksenov (în engleză), https://www.levinemusic.org/about/people/faculty/artur-aksenov/ [Архівовано 2023-06-24 у Wayback Machine.]
104. Rezhissura igry na fortepiano: B. M. Berlin--muzykant, lichnostʹ, ... [otvetstvennyĭ redaktor A. M. Aksenov] Moskva: Rossiĭskai︠a︡ akademii︠a︡ muzyki im. Gnesinykh, 2006. https://catalog.loc.gov/vwebv/search?searchType=7&searchId=12832&maxResultsPerPage=25&recCount=25&recPointer=0&resultPointer=0&headingId=21348192
105. Blankenship: Russian pianist plays Grace concert Thursday, November 13, 2008