Академія Ґранд-Шом'єр

художня академія
Академія Ґранд-Шом'єр
фр. Académie de la Grande Chaumière
48°50′31″ пн. ш. 2°19′49″ сх. д. / 48.84194° пн. ш. 2.33028° сх. д. / 48.84194; 2.33028
Країна  Франція
Місто VI округ Парижа
Розташування Париж, Франція
Засновано 1902 і 1904
Директор Марта Стеттлер і Аліс Данненберг
Випускники Категорія:Випускники Академії Гранд-Шом'єр
Сайт: Офіційний сайт
Адреса: Париж, вул. Гранд Шом'єр 14
Мапа
CMNS: Академія Ґранд-Шом'єр у Вікісховищі

Академія Ґранд-Шом'єр (фр. Académie de la Grande Chaumière) — художня академія в Парижі, заснована в 1904 році.

Історія

Академія Ґранд-Шом'єр розташована в Парижі на Монпарнасі, в VI міському окрузі, за адресою: вул. Гранд Шом'єр 14 (14 rue de la Grande Chaumière). Була заснована в 1904 році іспанським художником Клаудіо Кастелучо[1] (за іншими даними — швейцарською художницею Мартою Штеттлер[2]). З 1909 року Академія очолювалася самої Мартою Штеттлер, її подругою Алісою Данненберг і французьким художником Люсьєном Симоном. 1945 року Штеттлер померла. Починаючи з 1957 року Академією керують представники сімейства Шарпантьє[3].

Як і інші приватні художні академії того часу, Ґранд-Шом'єр протиставляла себе академічним навчальним закладам і культивувала дух вільної творчості[4]. У ній навчалися переважно іноземці, в тому числі жінки[5].

Від 1907 і до своєї смерті в 1929 клас скульптури в академії очолював Антуан Бурдель. Серед його учениць була глухоніма Жанна Бергсон (1893—1961), донька відомого філософа Анрі Бергсона, якій Бурдель давав зауваження письмово[6].

У наш час Академія є художньою школою відкритого типу, що означає — у ній немає певного, розрахованого на кілька років освітнього курсу. Учні можуть записатися на заняття протягом декількох місяців, тижнів і навіть днів, відвідувати студії погодинно, займатися в Академії живописом і малюнком за допомогою або без допомоги викладацького складу[7]. Особливо популярними є так звані вечірні «Croquis à cinq minutes», під час яких модель, що позує, змінює своє положення кожні 5 хвилин. У зв'язку з відкритим характером Академії, вона практично не має архівних даних, особливо тих, що стосуються учнів, які здійснювали короткострокові відвідування Академії.

Відомі викладачі

Пам'ятна дошка з іменами викладачів

Відомі учні

Головна категорія: Випускники Академії Гранд-Шом'єр

|}

Див. також

Література

  • Dr. Eric Cabris, Ph.D., Biografie van kunstschilder Ghislaine de Menten de Horne (1908—1995), Brussels, V.U.B., 2008, p. 4, footnote 3.
  • Antoine Bourdelle, Laure Dalon, Cours & leçons à l'Académie de la Grande Chaumière, 1909—1929, Paris: Paris-Musées: Ed. des Cendres, 2008. ISBN 978-2-759-60034-2
  • , Cours et leçons à l'Académie de la Grande Chaumière, 1909-1929, Éd. des Cendres, Paris, 2007 ISBN 978-2-7596-0034-2.
  • , Parisiana. La capitale des peintres au, Les Presses franciliennes, Paris, 2006 ISBN 978-2-9527214-0-0.

Фільмографія

  • Laurent Roth, Modèle depuis toujours, documentaire, 1988[8].

Примітки

  1. ↑ Académie de la Grande Chaumière. Gran enciclopedia catalana. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
  2. ↑ Tapan Bhattacharya (1998). Stettler, Adelheid Fanny Martha. SIKART: Lexicon on art in Switzerland. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
  3. ↑ Académie Charpentier: Histoire. Офіційний сайт Академії Шарпантьє. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018. [Архівовано 2018-01-31 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Un lieu mythique. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 31 січня 2018. [Архівовано 2018-10-12 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Henry Frichet (1930). La semaine à Paris. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 31 січня 2018.
  6. ↑ Сусак В. Українські мистці Парижа. 1900—1939 / Віта Сусак. — Київ : Родовід, 2010. — С. 27.
  7. ↑ Grande-Chaumière.fr.
  8. ↑ film-documentaire.fr - Portail du film documentaire. www.film-documentaire.fr. Процитовано 28 травня 2018.

Посилання