Адріанопольський договір (1829)

Адріанопольський договір
Тип	мирна угода
Підписано	14 вересня 1829[1]
Місце	Едірне[1]
Підписанти	Російська імперія[1] , Османська імперія[1] , Орлов Олексій Федорович  і Пален Федір Петрович
Сторони	Російська імперія  і Османська імперія
Медіафайли у Вікісховищі

Адріано́польський до́говір 1829 — міжнародна мирна угода, укладена 14 вересня (2 вересня) 1829 року між Російською імперією і Османською імперією після закінчення війни 1828—1829 рр. Перемовини про мир відбувалися поблизу османської столиці Стамбула у зайнятому російськими військами Адріанополі і тривали два тижні. Договір підписаний з боку Росії О.Ф.Орловим та Ф. П. Паленом, а з боку Османської імперії — Мехмедом Садик-ефенді та Абдул Кадир-беєм. Складався з 16 статей і окремого акту.

Умови

Територіальні зміна за Адріанопольським договором 1829 року

• Російська імперія, яка здобула перемогу у війні 1828—29, одержала острови в гирлі Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до пристані Святого Миколи в північній Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями.
• Османська імперія визнала приєднання до Російської імперії Грузії, Імеретії, Мінгрелії і Гурії, а також Єреванського і Нахічеванського ханств
• Османська імперія зобов'язалася надати автономію Сербії, Молдові і Волощині;
• Османська імперія визнає широку автономію Греції.
• Османська імперія сплачує Росії за півтора року контрибуцію в 1,5 мільйонів голландських червінців (гульденів).
• Османська імперія надає російським підданим право вільної торгівлі на всій території і свободу плавання для комерційного флоту будь-яких держав по Дунаю і протоках (Босфору і Дарданеллах). Російські піддані на османської території були непідсудні османській владі.

Значення

Адріанопольський мирний договір об'єктивно допоміг визволенню балканських народів від османського панування. Однак посилення позицій Російської імперії внаслідок адріанопольського договору 1829 року викликало занепокоєність як у самій Османській імперії, так і у Великій Британії й Австрійській імперії, провіщуючи загострення обстановки і нові війни на Балканах.

Бібліографія

Джерела

• Внешняя политика России XIX и начала ХХ века: Документы Российского министерства иностранных дел, т. 8(16). М., 1995.
• Юзефович Т. Договоры России с Востоком политические и торговьіе. СПБ, 1869.

Монографії

• Восточный вопрос во внешней политике России, конец XVIII — начало XX в. М., 1978
• Шеремет, В.И. Турция и Адрианопольский мир 1829 г.: Из истории восточного вопроса. М., 1975.

Довідники

• Адріанопольський мирний договір 1829 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Максимова С.В. Адріанопольський мирний договір 1829 [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Сербіна, Н.Ф. Адріанопольський мирний договір 1829 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. Київ: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961.
• Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адріанопольський договір (1829)

• Повний текст договору [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718