Адасовський Євтихій Костянтинович

Євтихій Костянтинович Адасовський Евтихій Константиновичъ Адасовскій
Генерал-майор
Євтихій Адасовський у мундирі генерал-майора артилерії
Загальна інформація
Народження	18 квітня 1846(1846-04-18) Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть	3 лютого 1898(1898-02-03) (51 рік)
Громадянство	Російська імперія
Військова служба
Роки служби	1864-1898
Приналежність	Російська імперія
Рід військ	Артилерія
Війни / битви	Російсько-турецька війна 1877-1878
Командування
Навчальний артилерійський полігон Петербурзького військового округу (з 1892)

Євти́хій Костянти́нович Адасо́вський (*6 (18) квітня 1846(18460418) — †22 січня (3 лютого) 1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Брат М. К. Заньковецької.

Життєпис

Народився 6 (18) квітня 1846(18460418) року в збіднілій дворянській родині К. К. Адасовського та М. В. Нефедової.

Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і 17 липня 1864 року[1] зведений в офіцери.

Згодом закінчує 2-е Костянтинівське військове училище (1866) та Михайлівське артилерійське училище (при випуску 16 липня 1867 року зведений у підпоручики).

Від 30 жовтня 1869 року поручик, а з 31 жовтня 1871 року — штабс-капітан.

Проходить навчання в Михайлівській артилерійській академії, закінчивши яку в 1873 році, як перший за результатами екзамену (1-й розряд), отримує право служби у гвардії.

Поручик гвардії від 23 серпня 1874 року, штабс-капітан гвардії з 13 квітня 1875 року.

Із початком Російсько-турецької війни 1877-1878 років перебуває на фронті. Під час бою під Араб-Конаком унаслідок розриву гранати на позиції зазнав важкої контузії (ускладнення від якої у подальшому стали причиною смерті генерала). За свій героїзм та професійні якості впродовж 1878 року почергово отримує одразу три ордени з військовими відзнаками (мечами): Св. Анни III ступеня, Св. Станіслава II ступеня та Св. Володимира IV ступеня. 30 серпня 1878 року зведений у чин капітана гвардії.

Від 3 грудня 1885 року призначений командиром 3-ї батареї лейб-гвардії 1-ї артилерійської бригади. 13 квітня 1886 року зведений у чин полковника гвардії.

22 серпня 1892 року отримує призначення начальником навчального артилерійського полігону Петербурзького військового округу. З 1896 — генерал-майор артилерії.

Помер 22 січня (3 лютого) 1898 року, похований на цвинтарі Миколаївської церкви в Заньках.

Повідомлення про смерть Є. К. Адасовського (рос.):

	22 янв. скончался генералъ-маіоръ ЕВТИХІЙ КОНСТАНТИНОВИЧЪ АДАСОВСКІЙ. Въ лицѣ покойнаго наша артиллерія потеряла одного изъ лучшихъ своихъ мастеровъ и руководителѣй.
— Нива, 1898, № 7

У 1930-ті роки могила генерала Є. К. Адасовського була відкрита комсомольськими активістами села з метою виявлення та конфіскації можливих цінностей. На сьогодні місце, де знаходиться поховання, невідоме.

Нагороди

• Орден Св. Володимира III ступеня (1888)
• Орден Св. Володимира IV ступеня з мечами й бантом (1878)
• Орден Св. Анни II ступеня (1883)
• Орден Св. Анни III ступеня з мечами й бантом(1878)
• Орден Св. Станіслава I ступеня (1896)
• Орден Св. Станіслава II ступеня з мечами (1878)
• Орден Св. Станіслава III ступеня (1875)

• Медаль «В пам'ять Російсько-турецької війни 1877–1878»
• Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»

Родина

Був одружений з Олександрою Семенівною Жур'ярі. Мав доньку Євгенію (у шлюбі Мейснер)[2].

Примітки

1. Тут і далі дати вказано за старим стилем.
2. Малороссийский родословник. Том 1 (стр. 1-291). histpol.pl.ua. Процитовано 20 листопада 2022.

Джерела

• Адасовский, Евтихий Константинович [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]