Габаритні вогні (+підсвітлення номерного знака, приладової панелі) Виділення машини в сутінках, вночі на стоянці[джерело?]
Стоянкові вогні Виділення машини вночі на стоянці[джерело?]
Задній протитуманний ліхтар (+габаритні вогні, фари, підсвітлення номера і панелі) Виділення машини в туман, сильний дощ
Повороти Намір повернути, зупинитися, рушити з місця
Аварійна світлова сигналізація Проблеми з автомобілем, водієм, вантажем Сигнал небезпеки (на стоянці)
Ліхтар заднього ходу Ввімкнений двигун, ввімкнена задня передача
Стоп-сигнал Увімкнений двигун, увімкнене гальмо
Автомобільна світлотехніка — комплекс світлової техніки, що використовується для сигналізації та освітлення. Автомобільне освітлення монтується на передній, задній, а також бічних частинах транспортного засобу у вигляді фар або ліхтарів. Пристрої світлотехніки можуть бути як виступаючим елементом кузова автомобіля, так і прихованими.
Призначення
Основним призначенням автомобільного освітлення є:
Попередження інших учасників дорожнього руху про намір водія змінити швидкість або напрямок руху
Забезпечення освітлення дорожнього покриття і простору попереду після настання темряви
Позначення транспортного засобу, його габаритів і напрямків руху для інших учасників дорожнього руху як в темний, так і у світлий час доби
В основі автомобільного освітлення лежить колірна мнемоніка: спереду застосовується білий колір, позаду — червоний, збоку — жовтий.
Розміщення елементів управління в сучасних автомобілях
Стоп-сигнал, денні ходові вогні і ліхтар заднього ходу вмикаються автоматично.
Ручка управління покажчиками повороту використовується також для управління дальнім світлом фар.
Часто на цій же ручці знаходяться тумблери управління габаритними вогнями, ближнім світлом фар і протитуманними ліхтарями. У деяких машинах (наприклад, групи «Фольксваген») ці тумблери знаходяться в іншому місці, під лівою рукою.
Кнопка ввімкнення аварійної світлової сигналізації завжди розташована на центральній консолі автомобіля.
Історія
Перші автомобільні ліхтарі застосовували гас[2], однак проблему освітлення вони вирішували досить слабо.
Пілот і авіаконструктор Луї Блеріо в 1896 році запропонував використовувати ацетиленові світильники. Для отримання ацетилена в автомобілі встановлювався спеціальний бак з карбідом кальцію і водою. Для ввімкнення фар водію доводилося відкривати кран подачі ацетилену, відкривати фари і запалювати вбудовані в них пальникисірниками[3].