|
Аварія в бухті Чажма
Ава́рія в бу́хті Чажма — радіаційна аварія на атомному підводному човні К-431 Тихоокеанського флоту, дислокованому в бухті Чажма, що потягла за собою людські жертви і радіоактивне зараження довкілля. Аварія10 серпня 1985 року на атомному підводному човні К-431 проєкту 675, який перебував біля пірсу № 2 судноремонтного заводу ВМФ в бухті Чажма (селище Шкотово-22) затоки Стрілець (Японське море), де проводилася перезавантаження активних зон реакторів ядерним паливом. Роботи проводилися з порушеннями вимог ядерної безпеки і технології: використовувалися позаштатні підйомні пристосування. Реактор правого борту був перезаряджений нормально. При підйомі (т. зв. «підрив») кришки реактора з реактора піднялася компенсаторна решітка і поглиначі. У цей момент на швидкості, що перевищує дозволену в бухті, повз пройшов торпедний катер. Піднята ним хвиля призвела до того, що плавучий кран, який утримував кришку, підняв її ще вище, і реактор вийшов на пусковий режим, що викликало тепловий вибух. Миттєво загинули 11 (за іншими повідомленнями — 10)[1] офіцерів і матросів, які здійснювали операцію[2]. Тіла загиблих були знищені вибухом. Пізніше, при пошуках в гавані, були знайдені невеликі фрагменти тіл[1]. У центрі вибуху рівень радіації, визначений згодом за вцілілим золотим кільцем одного із загиблих офіцерів, становив 90 000 рентген на годину[1]. На підводному човні почалася пожежа, яка супроводжувався потужними викидами радіоактивного пилу і пари. На думку експерта Олексія Митюнина, вся активна зона реактора в результаті була викинута за межі човна. Очевидці, які гасили пожежу, розповідали про великі язики полум'я і клуби бурого диму, який виривався з технологічного отвору в корпусі човна[3]. Кришка реактора вагою в кілька тонн була відкинута на сотню метрів[1]. Займалися гасінням непідготовлені співробітники — працівники судноремонтного підприємства та екіпажі сусідніх човнів. При цьому у них не було ні спецодягу, ні спецтехніки. Гасіння пожежі тривало близько двох з половиною годин. Фахівці аварійної флотської команди прибули на місце аварії через три години після вибуху. В результаті неузгоджених дій сторін ліквідатори перебували на зараженій території до двох годин ночі в очікуванні нового комплекту одягу на заміну зараженого[3]. На місці аварії був встановлений режим інформаційної блокади, завод був оточений, пропускний режим заводу посилено. Увечері того ж дня був відключений зв'язок селища з зовнішнім світом. При цьому ніяка попереджувальна та роз'яснювальна робота з населенням не проводилася, через що населення отримало дозу радіаційного опромінення[3]. Відомо, що загалом в результаті аварії постраждали 290 осіб. З них десять загинули в момент аварії, у десяти зафіксована гостра променева хвороба, у тридцяти дев'яти — променева реакція. Через те, що підприємство є режимним, в основному постраждали військовослужбовці, які одними з перших приступили до ліквідації наслідків катастрофи[3]. Наслідки аваріїВісь радіоактивних опадів перетнула півострів Дунай у північно-західному напрямку і вийшла до моря на узбережжі Уссурійської затоки. Довжина шлейфу на півострові склала 5,5 км (далі випадання аерозольних частинок відбувалося на поверхню акваторії до 30 км від місця викиду). В результаті аварії сформувався осередок радіоактивного забруднення дна акваторії бухти Чажма. Область інтенсивного радіоактивного забруднення була зосереджена в районі аварії і в межах ПЕД > 240 мкР/год займає площу близько 100 000 м². У центральній частині осередку ПЕД становить 20-40 мР/год (максимум 117 мР/год за станом на 1992 рік). Під дією течій радіоактивне забруднення поступово переміщалося у напрямку до виходу з бухти Чажма. Радіоактивність донних відкладень обумовлена, в основному, кобальтом-60 (внесок в забруднення 96-99 %, період напіврозпаду кобальту-60 приблизно дорівнює 5,27 року) і частково цезієм-137. Корпус човна К-431 дав течу, і його відбуксирували з допомогою понтонів на довгострокове зберігання в бухту Павловського. Разом з ним визнано непридатним для подальшої експлуатації внаслідок радіаційного забруднення, човен К-42 проєкту 627А, що стояв поруч, і який відбуксирували на ту ж стоянку. Пам'ятьНа місці аварії 10 загиблим офіцерам і матросам поставлений пам'ятник-поховання. Примітки
Посилання
42°53′38″ пн. ш. 132°22′2″ сх. д. / 42.89389° пн. ш. 132.36722° сх. д.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}