Історія азартних ігор в УкраїніІсторія азартних ігор в Україні охоплює період від початку азартних ігор, перших спроб регулювати гральний бізнес, його заборону та період легалізації. Ранні тенденції азартних ігор на території УкраїниІсторія азартних ігор в Україні сягає часів Київської Русі. Найпопулярнішими іграми тоді були кості, горіхи, шашки та шахи. Перші азартні ігри на території України у звичному на сьогодні форматі набули поширення у XVI ст. - XVII ст.. Тоді почали з'являтися перші гральні заклади у великих містах, де можна було грати в рулетку, карти та інше — їх називали «домами ігор» або «казино»[1]. У XX ст., за часів окупації СРСР, гемблінг був заборонений. Це було пов'язано з ідеологією радянської влади, яка вважали азартні ігри буржуазним пережитком. Виключенням був тоталізатор на іподромах, який став єдиною дозволеною азартною грою в СРСР[2][3]. Попри заборону, в СРСР існував великий нелегальний ринок азартних ігор. У 1989 році його спробували врегулювати та видали указ про легалізацію казино[4]. Азартні ігри в Україні до заборониНа початку 1991 року компанія Amherst International відкрила перше легальне казино в Україні. Воно розміщувалось у Києві в готелі «Русь»[5]. Це було підвальне приміщення готелю, де стояло 8 ігрових столів та стільки ж гральних автоматів. Наступного року в історичному центрі Києва відкрили ще три казино з гральними автоматами та ігровими столами. Далі аналогічні заклади з’явилися в Донецьку, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах[6][7]. У 1997 році була зафіксована перша спроба врегулювати азартні ігри в Україні. Ліцензійна палата України ввела класифікацію азартних ігор, куди увійшли всі розваги, від яких людина могла отримати грошовий виграш[8][9]. На початку 2000-х гемблінговий бізнес продовжував розвиватися, але разом з тим зростала і кількість проблем, пов'язаних з ігровою залежністю та відсутністю належного оподаткування. Особливої популярності набули слот-машини – різновид ігрових автоматів для азартної гри, які в народі отримали назву «однорукі бандити» завдяки характерній ручці для запуску гри. У 2007 році лише в Києві їх було близько 15 тисяч[10]. Заборона грального бізнесу в УкраїніГральний бізнес в Україні був незаконним з 2009 року до серпня 2020 року. Цьому сприяв суспільний резонанс, спричинений негативними наслідками гемблінгу, зокрема ігровою залежністю. Вимоги громадськості щодо жорсткішого регулювання ігрової індустрії сприяли реакції у Верховній Раді. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пролобіювала Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 25 травня 2009 року[11][12][13]. Припинення азартних ігор призвело до їх криміналізації, коли правоохоронні органи за винагороду почали «прикривати» і розширювати гральний бізнес. До державного бюджету стало надходити менше грошей, і лише на ігрових автоматах Україна втрачала близько мільярда щорічно[14][15][16][17]. Попри заборону азартних ігор, в Україні продовжували працювати незаконні гральні автомати та букмекерські контори під виглядом лотерей, які стали виключенням із закону[18][19]. У 2015—2016 роках питання легалізації грального бізнесу активно дискутувалось та було проведено перший Гральний Конгрес України — Ukrainian Gaming Congress, що відбувся 29 вересня у Києві[20]. Прихильниками легалізації були Арсеній Яценюк, який хотів податками з азарту фінансувати культуру, тодішній міністр економіки Айварас Абромавічус пропонував відкривати казино у 4- та 5-зіркових готелях, а колишній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі пояснював, що попри формальну заборону казино існують, а їх легалізація дозволить поповнити доходи місцевих бюджетів[21][22][23]. Станом на грудень 2019 року, в Україні працювало щонайменше 5,3 тис. нелегальних ігрових закладів[24]. 20 грудня Кабінет Міністрів України заборонив розповсюдження лотерей на ліцензійних умовах, заборонивши проведення грального бізнесу під виглядом державних лотерей. Уряд доручив поліції перевірити роботу державних лотерей. Того ж дня СБУ й поліція закрили доступ українських інтернет-користувачів до 154 сайтів з онлайн-казино, зупинено роботу понад 5300 гральних закладів, вилучено обладнання на суму 50 млн грн. Деякі казино продовжували роботу за зачиненими дверима, пускаючи до зали лише постійних гравців після дзвінка[25][26][27][28]. Період легалізації азартних ігор в Україні2020У 2020 році уряд України вирішив зняти мораторій та розпочати процес легалізації гемблінгу. У серпні набув чинності закон про регулювання діяльності з організації проведення азартних ігор, згідно з яким дозволялася організація гемблінгу у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконювалися зали ігрових автоматів та покер[29][30]. 23 вересня Кабінет Міністрів України створив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), а 5 жовтня затвердив умови конкурсу для участі в ній[31]. Комісія стала українським державним регулятором, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні. 21 жовтня КРАІЛ очолив ветеран АТО Іван Рудий, іншими членами комісії стали Олена Водолажко та Євген Гетьман[32]. В листопаді на конференції SBC Digital Summit CIS Україну було названо найбільш перспективним ринком серед країн колишнього СРСР із можливостями росту онлайн-гемблінгу на наступні п'ять років[33]. 2021-2022На початку лютого 2021 року в Україні було видано перші ліцензії для організації азартних ігор, їх отримав оператор «Спейсикс», який керує брендом «Космолот»[34]. Наступними компаніями, які отримали ліцензії стали «Паріматч», «Геймдев», Favbet та інші[35][36]. 24 лютого 2021 року була проведена перша тематичної конференції з азартних ігор в Україні — Ukrainian Gaming Week, а 23-24 березня відбулась виставка UGW 2021[37]. За даними голови КРАІЛ Івана Рудого, за лютий бюджет отримав 70,2 млн гривень від видачі ліцензій, всього протягом 2021 року планувалося отримати 6-7 млрд гривень[38]. За даними НБУ у 2021 році гральний бізнес сплатив 204 млн гривень податків, а у 2022 році показники зросли до 730 млн гривень[39]. 202312 січня Верховна Рада України ухвалила закон № 8079, заборонивши гральному бізнесу користуватися спрощеною системою оподаткування, 13 лютого президент Зеленський підписав закон. Податок на імовірний виграш для громадян прирівнявся до оподаткування заробітної платні[40][41]. Попри регулювання й можливість легальної роботи, станом на 2023 рік в Україні діяли 14 легальних та 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній[42]. 10 березня Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про санкції терміном на 50 років щодо ряду компаній, серед них була Parimatch[43]. За підсумками 2023 року гральний бізнес сплатив 10,4 млрд гривень, що у 14 разів більше ніж у 2022 році. Найбільшими платниками податків стали компанії «Спейсикс» та «Фавбет»[44][45][46]. 2024На початку березня боєць Збройних Сил України та активіст Павло Петриченко став автором петиції, в якій закликав заборонити військовослужбовцям доступ до азартних ігор та онлайн-казино під час дії воєнного стану. 20 квітня Президент України підписав відповідний Указ, який заборонив військовослужбовцям доступ до азартних ігор[47][48][49]. 24 квітня Верховна Рада України підтримала законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ і обмеження роботи онлайн-казино[50]. 27 квітня в Україні було заблоковано понад 2500 сайтів з азартними іграми без ліцензій. Станом на квітень в Україні розслідувалося понад 450 кримінальних справ за незаконну організацію азартних ігор. Повідомлено про підозру 21 особі, до суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, в тому числі 7 обвинувальних актів щодо 68 учасників злочинних угруповань[51]. 21 травня Кабмін заборонив рекламу азартних ігор та букмекерських компаній[52]. Згідно дослідження Центру Разумкова, проведеного з 20 по 28 червня 2024 року, 27 % українців, на думку родичів, друзів і знайомих, мають проблеми з азартними іграми. При цьому лише 8,5 % респондентів визнали, що грали в онлайн-казино або робили ставки на спорт. Опитування було проведене серед 2027 респондентів віком від 18 років, похибка вибірки не перевищує 2,3 %[53]. Організатори азартних ігор за 8 місяців 2024 року сплатили до держбюджету України 11,7 млрд гривень податків, що у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року[54]. Зокрема третина всіх платежів до бюджету від операторів надійшла від компанії Favbet — це близько 3,1 млрд гривень. Далі йде компанія Cosmolot та інші ліцензовані компанії грального ринку[55]. 19 вересня було повідомлено, що за ініціативи Міністерства цифрової трансформації, в Україні заблокували ще 31 додаток онлайн-казино, в тому числі заблоковано перші 19 онлайн-казино у Google Play та 12 — в App Store[56]. 4 грудня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 9256-д щодо посилення контролю на гральному ринку та ліквідації КРАІЛ[57]. Див. такожПримітки
|