Категоричне заперечення загальнолюдських ряду цінностей і схильність ісламістів до радикальних методів боротьби[5][6] проти того, що Усама бен Ладен раніше і інші ісламісти сьогодні називають «вторгненням невірних» і «окупацією мусульманських земель»[7], дали підставу ряду вчених, публіцистів і політиків ввести в обіг термін «ісламофашизм». Цей термін вперше використав французький історик ісламу, марксистМаксим Родинсон, визначив їм режим ісламської революційної диктатури в Ірані після подій 1979 року[2]. Родінсон пише в Le Monde, що такі рухи, як послідовники Хомейні і «Брати-мусульмани» є однією з форм «архаїчного фашизму»[3].
Відомий філософ Френсіс Фукуяма в 2002 році стверджував, що сьогоднішній «конфлікт цивілізацій» — це не просто боротьба з тероризмом і не боротьба з ісламом як релігією, а швидше «боротьба з ісламофашизмом», тобто з радикально нетерпимою і антигуманною доктриною, яка набула поширення у багатьох частинах ісламського світу і заперечує цінності всієї цивілізації[8][9].
Відома газета The Washington Times в редакційній статті «Це фашизм» поставила знак рівності між «філософськими поглядами Гітлера, Муссоліні, лідерів імперіалістичної Японії та інших фашистських режимів» і «філософією Аль-Каїди, Хезбалли, Хамасу і багатьох інших типів ісламізму в світі»[13].
У провідних університетах США пройшла з 22 по 26 жовтня 2007 р. «тиждень проти исламофашизма» і супроводжувалася показом документальних фільмів і розповсюдженням літератури про радикальний іслам і ісламських терористичних організаціях[14].
Безліч схожих рис у ісламізму і таких тоталітарних ідеологій, як націонал-соціалізм і сталінізм, бачить американський політолог Марк Александер[15]. Алжирський письменник Буалем Сансаль вважає, що між ісламізмом і націонал-соціалізмом дуже багато спільного: прагнення до завоювання не тільки розуму, але і територій, а також ідея знищення всіх, хто не підкоряється цій ідеології[16].
Критика
Євген Примаков вважав, що існує ісламський екстремізм, а не исламофашизм, оскільки, на його думку, фашизм будується на націоналізмі[17]. Аналогічний аргумент висуває дослідник ісламу Реза Аслан[18].
Відомий американський історик ісламу і експерт із тероризму Данієль Пайпс, коментуючи полеміку навколо цього терміна, написав, що слово «фашист» у контексті обговорення радикального ісламу вводить в оману[13]:
Деякі критики стверджують, що термін використовується для пропаганди[19]. Зокрема, Джозеф Зібраний пише, що Аль-Каїду називають фашистською, використовуючи слово «фашистський» як синонім слова «огидний»[20].
↑Рашкофф Д. Медиавирус. Как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание. — М. : Ультра. Культура, 2003. — С. 299—322. — 368 с. — ISBN 5-98042-012-6.
↑Дугин А. Г. Глава 4. Малый шайтан исламо-фашизма (рецензия на статью Ф. Фукуямы «Исламо-фашизм») // Геополитика постмодерна. — М. : Амфора, 2007. — 177 с.
↑Ruthven M. A Fury for God: The Islamist Attack on America. — London : Granta Books, 2002. — 355 p. — ISBN 1-86207-540-9.