«Із днів журби» — збірка поезій українського письменника Івана Франка. Видана у 1900 році. До неї увійшли ліричні цикли «Із днів журби», «Спомини», «В плен-ері» та дві поеми «Іван Вишенський» і «На Святоюрській горі»[1].
Тематика збірки
Збірка передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті.
Зміст збірки
У збірці «Із днів журби» зібрано все, що з тих чи інших міркувань не ввійшло до попередніх збірок.
Із днів журби
- «День і ніч сердитий вітер»
- «В парку є одна стежина»
- У парку
- «Коли часом в важкій задумі…»
- «Де я не йду, що не почну…»
- «Не можу забути!»
- «Вже три роки я збираюсь»
- «Безсилля, ах! Яка страшная мука»
- «Недовго жив я ще, лиш сорок літ…»
- «І знов рефлексії! Та цур же їм!»
- «Я поборов себе, з корінням вирвав з серця»
- «З усіх солодких, любих слів…»
|
|
|
Спомини
- «Я згадую минулеє життя…»
- «Заким умре ще в серці творча сила…»
- «О, бо і я зазнав раз щось такого»
- «П'ятнадцать літ минуло. По важкій»
- «Маленький хутір серед лук і нив…»
- «В село ходив. Душа щемить і досі…»
- «Ось панський двір! На згір'ї край села…»
- «Найгірше я людей боявсь тоді…»
- «Привіт тобі, мій друже вірний, гаю…»
- Розмова в лісі
- «Я побачив її — не в зеленом садку»
- «Я не скінчу тебе, моя убога пісне»
|
|
|
В плен-ері
- «Мамо-природо!"
- «По коверці пурпуровім…»
- «Ходить вітер по житі»
- «Суне, суне чорна хмара…»
- «У долині село лежить…»
- «Ой, ідуть-ідуть тумани»
- «Над великою рікою»
- «Дрімають села. Ясно ще»
- «Ніч. Довкола тихо, мертво»
- ШКОЛА ПОЕТА (За Ібсеном)
|
Примітки
Джерела