Ігнацій Добжинський

Ігнацій Добжинський
пол. Ignacy Dobrzyński Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження2 лютого 1779(1779-02-02) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняВолинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті21 серпня 1841(1841-08-21)[1][2] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіВаршава, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПовонзківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоКоролівство Польське Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, скрипаль, диригент, музичний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментискрипка і фортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІгнатій-Фелікс Добржинський[1] і Edward Dobrzyńskid Редагувати інформацію у Вікіданих

Ігнацій Добжи́нський (нар. 2 лютого 1779, Варшава — пом. 21 серпня 1841, Варшава) — польський скрипаль, диригент і музичний педагог. Батько композитора Ігнація-Фелікса Добжинського.

Біографія

Народився 2 лютого 1779 року у місті Варшаві (за іншими даними на Волині). До 1799 року працював концертмейстером німецько-польського Цісарсько-королівського привілейованого театру у Львові; впродовж 1799—1817 років — диригентом поміщицького оркестру і оперного театру в маєтку графа Юзефа Ілінського і селі Романові.

У 1817—1825 роках викладав музику в гімназії у Вінниці, з 1831 року — у Житомирі, пізніше у Варшаві. Помер у Варшаві 21 серпня 1841 року. Похований у Варшаві на Повонзківському цвинтарі.

Творчість

Автор комічної опери «І хто ж ліпший?» (1830), кантат, музики до балетів, полонезів.

Примітки

  1. ↑ а б в г Ф. Добржинский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 476.
  2. ↑ Répertoire International des Sources Musicales — 1952.
  3. ↑ Добржинский, Игнатий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. Xа. — С. 816.

Література