Іванівці (Мукачівський район)

село Іванівці
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Івановецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21040110010010794
Облікова картка	Іванівці (Мукачівський район)
Основні дані
Засноване	1400
Населення	1222
Площа	1,736 км²
Густота населення	703,92 осіб/км²
Поштовий індекс	89622
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°28′18″ пн. ш. 22°38′43″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	117 м
Місцева влада
Адреса ради	с. Іванівці, вул. Миру, 15
Карта
Іванівці
Іванівці
Мапа

Іва́нівці — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Адміністративний центр Івановецької сільської громади.

Орган місцевого самоврядування — Івановецька сільська рада. Населення становить 1222 особи.

Історія

Згадується у XIII столітті, а вперше його назва була названа в 1333 році. У 1391 р. згадується як майно королеви.

Іванівці згадується в XIV столітті як село, де займалися вирощуванням винограду.

Залишки місцевої середньовічної церкви були виявлені в 1869 році. Ймовірно, вона припинила існування після 1650 року.

У XIX столітті село було відоме своїми лікувальними ваннами, а в 1881 році в південно-східній частині села була побудована лікувальна лазня.

У 1947 р. між селами Іванівці і Лохово НКВД СРСР влаштувало автокатастрофу, щоб убити греко-католицького єпископа Теодора Ромжу. Єпископ лишився живий, і тоді його отруїли в лікарні Мукачева. 31 жовтня 1993 р. біля с. Іванівці відкрили пам'ятник єпископу-мученику.

Церква св. великомученика Дмитра. 1830.

У XIV ст. в Малих і Великих Іванівцях поряд з руським населенням проживало багато римо-католиків, які мали мурований храм, залишки якого ще було видно в кінці XIX ст. (замальовки цих руїн зробив відомий закарпатський історик Тиводар Легоцький у 1869 p.), а також певна кількість реформатів.

У XVII ст. села злилися під назвою Іванівці. Церкву згадують у 1692 р. У 1704 р. будинок парохії і дерев'яна церква стояли пусткою. У 1733 р. вже не згадують інші конфесії, крім греко-католицької. Тоді ж іде мова про стародавню дерев'яну церкву св. Дмитра.

Теперішня церква є типовою мурованою спорудою базилічної форми, яку датують 1878 р. До 1927 р. церква була вкрита шинґлами. У 1927–1928 роках проведено ремонт, очолюваний майстром М. Білаком. Іван і Юрій Товтини, які працювали в Америці, дали гроші на бляху. Тоді ж розбудували вівтарну частину і прибудували захристію. З місцевих майстрів згадують Юрія Кармазина. Церкву всередині малював художник С. Сарновський у 1954 р., коли священиком був о. Василь Дюлай, а кураторами — Дмитро Дерев'яних, Дмитро Кека та Дмитро Митрьо. У 1984 р. за о. Василя Шемета, кураторів Івана Кеки, Івана Кармазина та Дмитра Ґерея ужгородський художник Василь Павліщук виконав нове малювання.

Біля церкви споруджено металеву дзвіницю з трьома дзвонами. Найменший відлив в Малих Геївцях у 1931 р. за 3500 корон, пожертвуваних Василем з Клячанова та його дружиною Анною Герц. Великий дзвін відлив Фрідєш Шелтенгофер з синами в Шопроні (Угорщина).

Присілки

Брод

Брод - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Іванівці

Згадки:  1264/270: Borod, 1357: Brod

Малі Іванівці

Малі Іванівці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Іванівці

Згадки: 1600: Kisiványi, 1645: Kis Ivani

Кулінкоц

Кулінкоц - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Іванівці

Згадки: 1600: Kulinkóc , 1610: Kulinko, 1630: Kulinka, 1645: Kulinkafalva, 1851: Kolinkócz, 1873: Kolinkoc, 1882: Kulinkóc, 1888: Kulinkócz, 1892: Kulinkócz, 1902: Klulinkócs

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1251 особа, з яких 596 чоловіків та 655 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1222 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова	Відсоток
українська	97,71 %
російська	0,65 %
румунська	0,25 %
угорська	0,08 %
інші	1,31 %

Відомі люди

В селі народилися:

• Врабель Олександр Михайлович — український співак;
• Лавкай Василь Васильович (1984—2015) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
• Манайло Федір Федорович — народний художник України, один із засновників закарпатської школи живопису.

Туристичні місця

- храм св. великомученика Дмитра. 1830.

- Залишки місцевої середньовічної церкви були виявлені в 1869 році. Ймовірно, вона припинила існування після 1650 року.

- У XIX столітті село було відоме своїми лікувальними ваннами, а в 1881 році в південно-східній частині села була побудована лікувальна лазня.

- 31 жовтня 1993 р. біля с. Іванівці відкрили пам'ятник єпископу-мученику Ромжі

Примітки

1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

• Погода в селі Іванівці [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Закарпатські Іванівці будуть мати унікальний музей села^[недоступне посилання з лютого 2019]

Портал «Географія»   Портал «Україна»