Іванова-Черкасенко Євгенія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванова.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черкасенко.
Євгенія Іванова-Черкасенко
Ім'я при народженніЄвгенія Іванова
ПсевдоEugenia Cherkasenko
Народилася2 лютого 1898(1898-02-02)
Чернігів
Померла13 червня 1970(1970-06-13) (72 роки)
Янгстаун Огайо, США
Діяльністьактриса, співачка (альт)
Відома завдякиза виступами в Театрі Миколи Садовського
Родичісестра Валентина Іванова-Верес
У шлюбі зС. Черкасенко

Євге́нія Івано́ва-Черка́сенко (2 лютого 1898(18980202), Чернігів — 13 червня 1970, Янгстаун Огайо, США) — українська актриса, співачка (альт). Виступала в театрах, очолюваних Миколою Садовським, в Руському театрі «Просвіти» в Ужгороді (1921—1923 і 1928—1934). Дружина драматурга Спиридона Черкасенка.

Життєпис

Трупа Руського театру в Ужгороді. Євгенія Черкасенко сидить в центрі

Разом з сестрою Валентиною Івановою виступала на сцені Театру Миколи Садовського, а 1919 року, переїхавши з Миколою Садовським, сестрою Валентиною і чоловіком С. Черкасенком до Кам'янця-Подільського, увійшла до трупи Державного театру УНР.[1]

У квітні 1920 року, залишивши Кам'янець-Подільський разом з групою артистів на чолі з Садовським переїздить до Станіславова. Виступали там у квітні й травні, а в червні перебрались до Тернополя, згодом до Тарнова і Львова.[2].

У липні 1921 разом з Миколою Садовським переїздить до Ужгорода, де створюють новий театр.[3]. Її чоловік прибув до Ужгорода пізніше, у 1923 році.[4]

У Руському театрі Ужгорода працювала з 1921 до 1923 і з 1928 до 1934.

1923 року разом з Миколою Садовським і сестрою Валентиною покинула Ужгород, відбувши до Праги. У січні 1928 року сестри Іванові знову повернулись до Ужгорода.

В період з 1921 року грала невеликі ролі. В пізніших сезонах (за Ф. Базилевича) виконувала більш значні ролі.[5] Коли Спиридон Черкасенко у 1929 році був змушений переїхати до Праги, Євгенія ще залишалась в Ужгороді і працювала в театрі.

У подальшому житті переїхала до США. Як і її сестра Валентина, проживала в місті Янгстауні, штат Огайо. Займалась громадською діяльністю, була членом «Самопомічі».[6] Валентина померла 1960 року. В пресі зустрічаються співчуття Євгенії Черкасенко з приводу різних роковин смерті Валентини.[7]

Євгенія пішла з життя 13 червня 1970 року. Похована в штаті Огайо.

Ролі

  • Леся, Марусина подруга («Маруся Богуславка» Старицького)
  • «Казка старого млина» С. Черкасенка, 1916
  • «Останній сніп» Л. Старицької-Черняхівської

Примітки

  1. ↑ Вітчизна: літературно-художній журнал. — К. : Радянський письменник, 1967. — С. 187.
  2. ↑ Василько В. С. Микола Садовський та його театр. — К. : Мистецтво, 1962. — С. 168.
  3. ↑ Там само, с. 169.
  4. ↑ Історія Закарпаття у творчій спадщині Василя Гренджі-Донського / В. І. Рекіта; Ужгородський національний університет, 2004. — с. 50.
  5. ↑ Нариси історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року. — НТШ, 1993. — с. 165, 338, 353
  6. ↑ Свобода, 1957, № 249
  7. ↑ Свобода, 1965, 29.5.1965[недоступне посилання]

Посилання

  • Іванова-Черкасенко Євгенія // Три сходинки до самоствердження: освіта, трудова і громадська діяльність жінок Закарпаття / Таміла Висіцька. — Ужгород: Ліра, 2006. — с. 275