Єрофєєв Віктор Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрофєєв.
Єрофєєв Віктор Володимирович
рос. Ви́ктор Ерофе́ев Редагувати інформацію у Вікіданих
Єрофєєв Віктор Володимирович
Народився19 вересня 1947(1947-09-19)[1][2][…] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, літературний критик, журналіст, прозаїк-романіст, сценарист, прозаїк, літературознавець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФілологічний факультет МДУd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1979 — тепер. час
Нагороди
кавалер ордена Мистецтв та літератури Кавалер ордена Почесного легіону
CMNS: Єрофєєв Віктор Володимирович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ві́ктор Володи́мирович Єрофє́єв (*19 вересня 1947(19470919), Москва) — російський письменник, літературознавець. Кандидат філологічних наук

Біографія

Народився в 1947 році у Москві в сім'ї дипломата. У 1970 закінчив філологічний факультет МДУ, потім аспірантуру Інституту світової літератури АН СРСР. Кандидат філологічних наук. Друкуватися в періодиці почав у 1967 році. У 1979 році став одним із організаторів і учасників безцензурного літературного альманаху «Метрополь», який, за його словами, «виявився рентгеном, який просвітив усе суспільство». Був виключений із Спілки письменників СРСР і не друкувався в СРСР до 1988 року.

1990 написав роман «Російська красуня», який був перекладений більш ніж на двадцять мов і став міжнародним бестселером. За оповіданням Віктора Єрофєєва «Життя з ідіотом» композитор Альфред Шнітке написав однойменну оперу, прем'єра якої відбулася в Амстердамі 1992 року. В 1993 році по цьому ж оповіданню був знятий однойменний фільм (режисер — Олександр Рогожкін).

Громадянська позиція

У Першій російсько-чеченській війні і Другій російсько-чеченській війні був серед діячів культури і науки, що закликали російську владу зупинити війну в Чечні і перейти до переговорного процесу.

У березні 2014 року разом з іншими діячами науки і культури висловив свою незгоду з анексією Криму Російською Федерацією, з політикою російської влади в Криму.

Твори

  • «Ядрёна Феня» (оповідання в збірці «Метрополь»; 1979),
  • «Жизнь с идиотом» (оповідання; 1980),
  • «Русская красавица» (роман; 1990),
  • «В лабиринте проклятых вопросов» (збірка літературознавчих статей; 1996),
  • «Страшный суд» (роман; 1996),
  • «Мужчины» (1997),
  • «Русские цветы зла» (1997), укладач антології
  • «Пять рек жизни» (1998),
  • «Энциклопедия русской души» (1999), укр. пер. 2010
  • «Бог X. Рассказы о любви» (2001),
  • «Лабиринт два» (2002),
  • «Пупок» (2003),
  • «Роскошь» (2003),
  • «Найти в человеке человека» (2003),
  • «Хороший Сталин» (2004), укр. пер. 2006
  • «Шаровая молния» (2005).
  • «Русский апокалипсис. Опыт художественной эсхатологии» (2006).
  • «Свет дьявола. География смысла жизни» (2008).
  • «Великий гопник» (2023)

Український переклад

  • «Хороший Сталін» / Пер. з рос. О. Бойченка. — Львів: ВНТЛ-Класика (серія «Колекція Перфецького»), 2006. — 344 с. ISBN 966-8849-28-0
  • «Енциклопедія російської душі». Київ: Ярославів Вал, 2010
  • Віктор Єрофєєв. Рожева Миша. Переклад з російської: Леонід Грушевий. Харків: Фоліо. 2018. 304 стор. ISBN 978-966-03-8113-1

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #104361395 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Єрофєєв Віктор Володимирович