Працювала юрисконсультом (1975—1987) торговельних і промислових підприємств Калінінграда і Бобруйська, помічником прокурора Жовтневого району Калінінграда (1987—1988), головою юридичної служби Бобруйського міськвиконкому (1988—1996)[3].
6 грудня 1996 року призначена на посаду голови Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Республіки Білорусь замість попередника Віктора Гончара, який зник безвісти в 1999 році.
Розлучена, мала сина Олексія, який працював юристом[3][5]. У червні 2017 року недержавні ЗМІ Білорусі повідомили про смерть 40-річного Олексія Єрмошина.
Мати колишнього політв'язня Микити Лиховида Олена Лиховид вважає, що Лідія Єрмошина, назвавши жінок, які активно беруть участь у громадському житті, «поганими матерями» і «поганими дружинами», образила всіх матерів Білорусі і саме слово «мати»[8]. За висловлювання «Цим жінкам робити нічого! Сиділи б удома, борщ варили, а не площами шастали!» Єрмошина була нагороджена російської антипремією «Сексист року» (2010) в номінації «Жінки проти жінок»[9][10].
У відповідь на критику Л. Єрмошиною кандидата в президенти на виборах 2010 року Миколая Статкевича, екс-політв'язень і політолог Сергій Марцель заявив: «Єрмошина непокоїться, бо Статкевич показав режиму, що він послідовний і, головне, ефективний політик»[11].
Один із керівників кампанії «За справедливі вибори» Віктор Корнєєнко пов'язує побоювання Єрмошиної з тим, що, мабуть, вона «підсвідомо розуміє, що вибори, які проводяться за її сценарієм, рано чи пізно обов'язково призведуть до жорстких протестів».
У 2006, 2010, 2020 роках Лідії Єрмошиній заборонили в'їзд на територію Євросоюзу за «причетність до фальсифікацій»[1][12]. Вона також потрапила під санкції США (2006)[13], Канади[14], Великої Британії[15][16] та Швейцарії[17][18] (2020).
.jpg)
