Єржиковський Олег Сергійович

Олег Сергійович Єржиковський
Народження	26 березня 1939(1939-03-26) (85 років) Київ
Країна	Україна
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України

Олег Сергійович Єржико́вський (нар. 26 березня 1939, Київ) — український живописець. Член Спілки художників України з 1971 року[1].

Біографія

Народився 26 березня 1939 року в Києві. Син художників Сергія Єржиковського та Ніни Котек. 1963 року закінчив Київський художній інститут (викладачі В. Костецький, Г. Меліхов, К. Трохименко, І. Штільман)[1].

Працював у Києві:

• у 1963—1969 роках — монументалістом у зональному Науково-дослідному інституті експериментального проектування;
• у 1969—1991 роках — у майстерні живописно-скульптурного комбінату; водночас у 1974—1976 роках на студії «Діафільм» «Укркінохроніки»;
• у 1992—1999 роках — головним художником фірми «Сапфір»[1].

Учасник мистецьких виставок від 1964 року.

Твори

• панно:
  • «Наука минулого» (1965, експериментальна школа № 183, Київ);
  • «Наука сучасності» (1965);
  • «Історія повітроплавання» (1970, Палац культури київського Авіазаводу);
• малюнки до діафільмів за мотивами казок братів Грімм «Хоробрий кравчик» і «Хлопчик-мізинчик» (1975);
• ювелірні прикраси:
  • «Народні орнаменти» (1992);
  • «Крила кохання» (1993);
  • «Супрематизм» (1994);
• нефритове яйце «Стародавній Київ» (1995);
• живопис:
  • «Ракетка» (1964);
  • «Ручний м’яч» (1966);
  • «Гайдамака» (1966);
  • «Двоє на ескалаторі» (1967);
  • «Зустріч ветеранів (Художник С. Єржиковський та Герой Радянського Союзу І. Зима)» (1968);
  • «Натюрморт із амбарним замком» (1970);
  • «Автопортрет» (1971);
  • «Київське подвір’я» (1971);
  • «Дніпро біля Осокорків» (1973);
  • «Мати» (1973);
  • «Робітничий патруль» (1978);
  • «Дружина» (1981);
  • «Зелене світло» (1987);
  • «Настя у випускній сукні» (1988);
  • «Півонії» (1997);
  • «Бузок» (1998);
  • «Н. Лисенко» (2001);
  • «Подружжя Лисенків» (2003);
  • «Яблука» (2004);
  • «Віддзеркалення. Новорічна ніч» (2005);
  • «М. Волощук» (2007).

Роботи зберігаються в музеях України, РФ, Польщі, Італії, Франції, Бельгії, США[1].

Примітки

1. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 10 березня 2020.

Література

• Кучерюк Д., Голобородько В. Красиве та корисне // ЛУ. 1971, 26 лютого;
• Олег Єржиковський: Каталог виставки. [Київ, 2009];
• Мистецькі горизонти Олега Єржиковського. Київ, 2009.