ЄльціUA (герб)

Єльці
Єльці I
Єльці II
Деталі
ВикористанняЄльці

Єльці (пол. Jelce) — герб шляхетський. Походить з Полісся, де він з давніх часів вживався родиною Єльців.

Опис

У блакитному полі один срібний чотирипроменевий зворотно спрямований коловорот, кінці якого ще раз заламані назовні[1], який тут з прадавніх часів не зазнав європейського перетворення на хрест. Встановлено використання на печатці Федора Єльця у 1514 році.

Видозміни

Єльці I

У блакитному полі один срібний чотирипроменевий зворотно спрямований коловорот, над яким розташований золотий півмісяць рогами догори, над яким золота шестипроменева зірка. Встановлено використання на печатці Дмитра Єльця.

Єльці II

У блакитному полі один срібний чотирипроменевий коловорот (герб Проскури). Над щитом шолом. Намет блакитний, підбитий сріблом. У нашоломнику три пір'їни страуса. Встановлено використання на печатці Теодора Єльця.

Єльці III

Герб «Єльці III»

У чотиридільному полі в першій частині на блакитному тлі один срібний чотирипроменевий зворотно спрямований коловорот, над яким розташований золотий півмісяць рогами догори, над яким золота восьмипроменева зірка, в другій частині — на червоному тлі дві золоті хоругви з трьома полями одна над одною, як на гербі Хоругви Кмітів (інша назва Радван Щедрий)[2], в третій частині — на червоному тлі золоті коло під хрестом, в четвертій частині — на блакитному тлі срібні знак у вигляді літери П під хрестом. Над щитом шолом. Намет справа блакитний, зліва червоний, підбитий сріблом. В нашоломнику три пір'їни страуса. Встановлено використання на печатці Федора Єльця у 1615 році.

Походження

Каспер Несецький зазначає, що у Пташевичів у Новгородському воєводстві є подібна версія герба[3].

Примітки

  1. ↑ Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV—XVII ст. // за матеріалами київських архівосховищ. — Харків, 2008. C. 49-50.
  2. ↑ Juliusz Ostrowski «Księga herbowa rodów polskich», cz. 1. — Warszawa, 1897. — str. 207 [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (пол.) — зображення
    Juliusz Ostrowski «Księga herbowa rodów polskich», cz. 2. — Warszawa, 1897—1906. — str. 122 [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.) — опис
  3. ↑ Kasper Nieciescki «Herbarz polski», tom IV. — Lipsk, 1839. — str. 476 [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела