Єйський відділ
Координати: 46°19′ пн. ш. 39°23′ сх. д. / 46.317° пн. ш. 39.383° сх. д. / 46.317; 39.383
Єйський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Єйськ (1902–1920 рр. — Станиця Уманська).
Географія
Відділ займав північну частину області, межував на півночі і сході з Областю війська Донського, від якої відокремлювався річками Єя і Куго-Єя, заході — з Азовським морем. Територія 11 190[2] верст (12 734,2 км).
Сучасний стан
На території колишнього Єйського відділу Кубанської області зараз розташовуються Єйський, Старомінський, Канівський, Ленінградський, Павлівський, Криловський, а також частини Щербинівського, Кущевського та Тихорєцького районів Краснодарського краю.
Історія
Адміністративний устрій
У 1913 році до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць[3]:
- Волосні правління:
- Станиці:
- Довжанська,
- Катеринівська,
- Калниболотська,
- Комишуватська,
- Канівська,
- Канеловська,
- Кисляківська,
- Копанська,
- Криловська,
- Кущевська,
|
- Незамаївська,
- Новодерев'янківська,
- Новолеушківська,
- Новомінська,
- Новорождественська,
- Новощербинівська,
- Павловська,
- Стародерев'янковська,
- Старолеушківська,
- Старомінська,
|
|
Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 17 волостей:
Населені пункти
Найбільші населені пункти відділу (населення[4], кінець XIX століття)
Населення
Національний склад відділу в 1897 році:
Національність
|
Чисельність[5], осіб
|
Частка від усього населення, %
|
українці
|
205 063
|
73,95
|
великороси
|
65 449
|
23,60
|
німці
|
1952
|
0,70
|
інші
|
4 836
|
1,74
|
Разом:
|
277 300
|
100,00
|
Розподіл населення за статевою ознакою[5]:
- чоловіки — 140 344 (50,61 %)
- жінки — 136 956 (49,39 %)
Посилання
Література
Веб-посилання
|
|