Єзеров Альберт Анатолійович
Єзеров Альберт Анатолійович (нар. 11 листопада 1981, м. Одеса) — український правознавець, науковець Одеської школи права, фахівець з конституційного права, адміністративного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент[1]. З 7 травня 2019 року обіймає посаду судді Верховного Суду. До того очолював кафедру конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», був адвокатом, заступником голови комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України. ЖиттєписНародився 11 листопада 1981 року в місті Одеса. 2003 року здобув кваліфікацію магістра права в Інституті адвокатури Одеської національної юридичної академії. Навчався в аспірантурі на кафедрі конституційного права ОНЮА (жовтень 2003 р. — жовтень 2007 р.). У 2007 році захистив кандидатську дисертацію під науковим керівництвом професора М. П. Орзіха У 2012 році присвоєно вчене звання доцента[1]. З вересня 2006 року по червень 2008 року — асистент, з вересня 2008 року по листопад 2018 року — доцент, з листопада 2018 року по травень 2019 року — професор кафедри конституційного права НУ «ОЮА», з листопада 2018 року по березень 2019 року — також в. о. завідувача цієї кафедри. З 2006 по 2012 роки очолював клуб публічного права при кафедрі, з 2009 по 2015 роки рік був ведучим університетських і всеукраїнських брейн-рингів «Знавці Конституції». З 2011 року — технічний редактор серії «Проблеми сучасної конституціоналістики». З 2015 року експерт з питань права Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. З вересня 2003 року по серпень 2015 року — юрист-практик (юрисконсульт приватних компаній) у сферах корпоративного, господарського, трудового, податкового права. У вересні — жовтні 2015 року — помічник голови, у жовтні 2015 року — квітні 2016 року — начальник юридичного відділу апарату Одеської обласної державної адміністрації. У травні — листопаді 2016 року — в.о. заступника, заступник начальника Одеської митниці ДФС України. У грудні 2016 — квітні 2018 року — помічник адвоката; у квітні 2018 року — квітні 2019 — адвокат адвокатського об'єднання «Максимус». Право здійснення адвокатської діяльності припинено у зв'язку із призначенням суддею Верховного Суду. У серпні 2018 — травні 2019 — член комітету конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області. У листопаді 2018 — травні 2019 — заступник голови комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України. З травня 2019 року — суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді. Громадська діяльністьУ 2015—2019 роках — член Одеської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення. У 2013—2016 роках — голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Засновник та голова (до 2019 року) громадської організації «Громадянський центр правових ініціатив». Наукова кар'єраУ 2008 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні» (спеціальність 12.00.02), наук. керівник - проф. М.П. Орзіх. У 2012 році йому присвоєно вчене звання доцента[1]. Наукові напрямиОсновні напрями наукових досліджень: конституційна конфліктологія, застосування конституції під час здійснення правосуддя, конституційно-правове регулювання діяльності органів публічної влади, конституційна юстиція, конституційна безпека, адміністративне судочинство, конституційні перетворення в Україні. Публікації А. А. Єзерова здобули авторитет серед науковців — станом на середину 2023 року наявні понад 250 посилань науковців на його праці[2]. Науково-редакційна діяльністьЄ співавтором і співредактором серії навчальних посібників «Проблеми сучасної конституціоналістики». Член редакційної колегії наукового альманаху «Проблеми сучасної конституціоналістики». З 2011 року вийшло чотири випуски:
Правоосвітня та науково-експертна діяльністьУ 2008—2015 роках — лектор в Інституті підготовки професійних суддів (навчальний курс «Конституційна юстиція»). У 2009—2017 роках — лектор в магістратурі державної служби (спеціалізація «публічне адміністрування»). У 2012, 2020 роках — брав участь як лектор у літній школі під егідою ОБСЄ «Верховенство права і конституціоналізм». 2011 року підготовлено та вийшло накладом 4800 примірників наукове видання «Конституція у судових рішеннях» (у співавторстві). 2011 року започатковано серію видань «Проблеми сучасної конституціоналістики» (є автором та редактором видання, вийшло 4 випуски). 2013 року видано монографію «Конституційні перетворення в Україні: історія, теорія і практика» (у співавторстві). 2015 року вийшов друком підручник «Конституційне право зарубіжних країн» (у співавторстві). У 2015—2018 роках — співпрацював у ролі експерта з правових питань у проекті «Місцеве самоврядування та верховенство права» з Академією Фольке Бернадотта (шведське урядове агентство з питань миру, безпеки та розвитку), Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова та Соціологічною агенцією «ФАМА». 2020 року ініціював (автор ідеї та засновник) створення інтернет-порталу «Конституціоналіст»[3]. Є сертифікованим майстер-тренером з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини і розвитку громадянських компетентностей (свідоцтво DOCCU, 2017 р.). 2019 року навчався в The Aspen Institute Kyiv на програмі «Справедливість. Закон. Суспільство»[4]. У квітні 2023 року вступив на докторську програму Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина). Офіційне опонування2020 року був офіційним опонентом:
Основні наукові здобуткиВ Україні А. А. Єзеров вважається одним із засновників конституційної конфліктології. Вчений доповнив «предмет науки конституційного права новим науковим напрямком (конституційною конфліктологію)» (д.ю.н., завідувач Центру теоретичних проблем законотворчості Інституту держави і права імені В. Корецького НАН України О. І. Ющик[7]. Науковець уперше в українській конституціоналістиці висвітлив питання конфліктної взаємодії суб'єктів конституційних правовідносин, зокрема органів державної влади. Уперше було системно досліджено явище конституційного конфлікту, автор «здійснив вагомий внесок у побудову» «теорії конфліктів в межах конституційного права як науки»; «вперше в Україні на монографічному рівні досліджуються теоретичні основи конституційного конфлікту та конституційної конфліктності. Ключовим у роботі є пов'язання детермінації конституційних конфліктів з соціальною (правовою, політичною) активністю суб'єктів конституційних правовідносин та застосування антропологічного підходу до розгляду конституційних конфліктів, де визначальне значення має позиція, воля, інтереси людей, що персоніфікують конфліктуючі сторони. Це цілком відповідає традиції наукової школи людського виміру права, яку передусім представляє кафедра конституційного права Одеської національної юридичної академії» (д.ю.н., професор М. П. Орзіх)[7]. Досліднику властива «філософсько-методологічна культура, яка дозволила йому плідно використовувати в дослідженні методи філософсько-правової антропології, соціології права, юридичної конфліктології, тобто певною мірою здійснити міждисциплінарний синтез» (д.ю.н., професор С. І. Максимов)[7]. А. А. Єзерову «блискуче вдалося у межах конфліктолого-правової парадигми, до фундації якої нами також докладено певних зусиль, здійснити феноменологічний аналіз і наукову інтерпретацію конституційного конфлікту як політико-правової реалії; крім того, ним вдало розроблено універсальну систематизацію (класифікацію) конституційних конфліктів на підставі шкал і типових критеріїв» (академік АПН України, д.ю.н., професор М. І. Панов; д.соц.н., професор Л. М. Герасіна). Вчений «першим розкрив поняття „конституційної конфліктності“, дав універсальну класифікацію конституційних конфліктів, яка дає можливість виявити сутнісні характеристики кожного конфлікту» (академік АПН України, д.ю.н., професор Л. К. Воронова)[7]. Зокрема, запропоновано універсальну класифікацію конституційних конфліктів за певними одиницями класифікації, кожна з яких може бути описана у кількісних та якісних показниках:
Крім того, автором уперше встановлено взаємовплив соціальної активності суб'єктів конституційно-правових відносин та конституційної конфліктності у суспільстві; систематизовано та класифіковано засоби впливу на конституційно-конфліктний процес, в рамках чого визначено ведучу роль Конституційного Суду України при попередженні та вирішенні конституційних конфліктів; вказано на існування конфліктогенного, а не лише стабілізуючого, аспекту існування конституції як чинника впливу на суспільні відносини[8]. На думку к.ю.н., доцента В. В. Речицького, «аналізована робота є … професійно виваженою, докладною й літературно добре написаною (відредагованою)»; «автор демонструє сучасний стиль мислення, високу юридичну та політичну культуру, глибоке знання широкого кола джерел тощо»[7]. Крім того, А. А. Єзеров «досить вдало використовує численні приклади із життя сучасної України, завдяки чому чітко простежується не лише теоретичний, а й прикладний характер дослідження» (к.ю.н., доцент О. С. Орловський)[7]. Основні праціАвтор понад 100 наукових та навчально-методичних публікацій, учасник міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференцій і семінарів. Є автором і співавтором монографій, навчальних і навчально-методичних посібників, наукових статей тощо. Підручники, навчальні та навчально-методичні посібники
Монографії та наукові статті
Практичні публікації
Верховний Суд7 травня 2019 року указом Президента України № 195/2019 призначений суддею Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді[9]. Офіційну присягу судді Верховного Суду склав того ж дня[10]. Здійснює правосуддя у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Постановою Пленуму Верховного Суду № 14 від 03.03.2023 введений до складу робочої групи Пленуму Верховного Суду із внесення змін до Регламенту Пленуму Верховного Суду. У травні 2023 року висувався на посаду Голови Верховного Суду. Відзнаки
Примітки
Джерела
|