«Ши Ши ши ши ши» (кит.施氏食獅史, пін.Shī Shì shí shī shǐ) — віршкласичною китайською мовою, який створив китайський лінгвістЧжао Юаньжень (кит.трад.趙元任, спр.赵元任, піньїньZhào Yuánrèn, 1892—1982). Назву можна перекласти як «Історія про те, як пан Ши їв левів». Усі 92 склади вірша читаються як ши в одному з чотирьох тонів. Текст, записаний класичною китайською мовою, зрозумілий більшості освічених читачів. Проте більш ніж 2500-річна еволюція вимови спричинила сильну омофонію, внаслідок чого вірш, при читанні його сучасним пекінським діалектом чи іншим діалектом або при записі фонетичною системою, стає абсолютно незрозумілим для носіїв мови[⇨].