Філіппо Наполетано або Теодоро Філіппо де Льяно (італ.Filippo Napoletano; бл. 1587, Рим або Неаполь — 1629, Рим) — неаполітанський художник перехідної доби від маньєризму до раннього бароко. Філіппо Наполетано — прізвисько майстра викривленою італійською, а не його справжнє ім'я.
Біографічні відомості і відомості про його твори залишаються уривчастими та неповними. Частка картин досі приписана або іншим, або невідомим майстрам.
Рік народження умовно позначають як 1587. За іншими даними він народився 1589 року в Римі, а не у Неаполі. У Неаполь родина перебралась після народження сина і перевезла з собою дитину.
Нема відомостей, у кого саме навчався майбутній художник. Власну художню кар'єру він почав у Неаполі у 1600-1613 рр. Можливо, він іспанець за походженням, що працював у Італії. Відомо декілька його релігійних творів, але з незвичним трактування (ніч в картині «Мучеництво Св. Себастьяна»). Твори митця взагалі відрізнялись екстравагантністю і незвичністю, навіть коли він брався за міфологічні композиції чи пейзажі. Віддалено вони споріднені то з фантазійними картинами Монсу Дезідеріо (« Данте і Вергілій в аду»), то з творами Адама Ельсгаймера.
Перший римський період
У 1614-1617 роках він перебрався на працю у папський Рим.
На стилістичну манеру періоду його зрілості мали вплив твори нідерландських і німецьких художників на кшталт Пауля Бріля (1556-1626) чи Готфріда Вальса (1595-1638), фінансово успішних митців, що працювали в Римі.
В Римі на незвичного художника звернув увагу кардинал дель Монте, більше відомий як перший серйозний і впливовий покровитель молодого Караваджо. Це сприяло знайомству неаполітанського художника з кардиналом Карло де Медічі.
Флорентійський період
Останній запросив його на працю у Флоренцію, де той мав стабільну платню і низку змов від родини Медічі. Працював при дворі Медічі поряд із лотаринзьким майстром-графіком Жаком Калло. Саме у Флоренції знайдена найбільша за кількістю збірка картин Філіппо Наполетано. По смерті герцога Козімо ІІ Медічі у 1621 році він знову прибув у Рим.
Другий римський період
До другого римського періоду творчості Філіппо Наполетано належать офорти, створені за замовою Йогана Фабера, баварського лікаря і натуралиста, що перебував у Римі. Багатий Фабер збирав колекцію незвичних палеонтологічних решток, черепа тварин, екзотичну зброю, східну порцеляну, декілька кабінетних скульптур, давньоримські монети тощо. Це був типовий кабінет курйозів, типова прикмета доби західноєвропейського бароко. Офорти з зображеннями рідкісних експонатів колекції Йогана Фабера і створив художник, підписавши їх « Теодоро Філіппо де Льяно ».