Трудову діяльність розпочав черговим інженером на Сибірському хімічному комбінаті в місті Томськ-7. З 1955 року — начальник цеху, з 1962 року — начальник електростанції.
З серпня 1976 по березень 1998 року — директор Південно-Української АЕС, генеральний директор виробничого об'єднання і генеральний директор обособленого підрозділу «Південно-Українська АЕС» НАЕК «Енергоатом».
У березні 2000 року очолив консультативно-спостережну раду Національної атомної енергогенеруючої компанії України.
У 1992—1993 роках був президентом Ядерного товариства СРСР. У 1992 році став засновником Українського ядерного товариства й увійшов до складу його Правління. У 2010 році обраний віце-президентом Українського ядерного товариства і головою Української організації ветеранів атомної енергетики.
Неодноразово обирався депутатом Южноукраїнської міської ради та Миколаївської обласної ради, членом виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.