Кайл народилася 30 жовтня 1893 року в Белфасті в Ольстері, північній провінції Ірландії. Вона була наймолодшою дитиною Роберта Александра Кайла, власника кравецької майстерні, та Кетлін Френсіс Бейтс. Її та її сестру Кетлін виховувала гувернантка Дельфіна Ладірей, а потім обидві відвідували жіночу та підготовчу школу. У 1905 році вона провела рік у школі-інтернаті в Пуатьє у Франції, а потім закінчила школу в Берні у Швейцарії[6]. 1914 року вона здобула ступінь бакалавра французької мови[3], а 1916 року — ступінь магістра права в Триніті-коледжі в Дубліні[4].
Кар'єра
У січні 1920 року Френсіс Кайл та Аверіл Деверелл[en] стали першими жінками-студентками юридичного факультету Королівського інституту в Дубліні. Кайл посіла перше місце на вступних іспитах до адвокатури, а в жовтні 1921 року стала першою жінкою, яка виграла стипендію Джона Брука[6][5]. У той час газета «The Irish Times» описала присудження їй стипендії як «жіноче вторгнення в юриспруденцію»[4].
Можливо, Кайлі було важко знайти роботу, оскільки її останній запис у юридичному довіднику Тома датований 1931 роком. У 1937 році вона з'явилася в суді, щоб захистити себе у справі про порушення правил паркування[3]. 1952 року Кайл жила в Лондоні зі своєю сестрою Кетлін, яка була одружена з медичним інспектором, доктором Джоном Макклоєм. У 1930 році «Белфастський вісник» описував Кетлін як «дуже відому в Белфасті людину» і «чудового оратора».