Карта світу за середньою кількістю дітей, народжених жінкою упродовж життя, з урахуванням середніх показників для жінок будь-якого віку, дані 2016 року[1]
7-8 дітей
6-7 дітей
5-6 дітей
4-5 дітей
3-4 дітей
2-3 дитини
1-2 дитини
0-1 дитина
Сумарний коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт фертильності (СКН) — сума вікових коефіцієнтів народжуваності, тобто чисел народжень за віком жінок, віднесених кожне до числа жінок відповідного віку[2]. Найточніший вимір рівня народжуваності, характеризує середню кількість народжень у однієї жінки в гіпотетичному поколінні за все її життя за умов збереження існуючих рівнів народжуваності у кожному віці незалежно від смертності та змін вікового складу. Міра інтенсивності народжуваності для гіпотетичного покоління, яка не залежить від вікового складу населення[2].
За умов низької смертності для простого заміщення поколінь сумарний коефіцієнт народжуваності має бути не нижчим за 2,15. Сумарний коефіцієнт народжуваності вищий за 4,0 вважається високим, а нижчий за 2,15 низьким.
Середній показник коефіцієнту у світі скоротився з 4,95 народжень на жінку у першій половині 1960-их років до 2,5648 у 2005–2010 роках[3]. Для більш розвинених країн такий рівень народжуваності був характерним вже на початку 1960-х, а до кінця століття він знизився до 1,57.
Історична динаміка сумарного коефіцієнту народжуваності[4][5]
1955
1960
1965
1970
1975
1980
1985
1990
1995
2000
2005
2010
2015
4,95
4,89
4,91
4,85
4,45
3,84
3,59
3,39
3,04
2,79
2,62
2,52
2,36
Географія
Сумарний коефіцієнт народжуваності країн світу, 2017 рік[1]
Середній світовий коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,42 дитини на одну жінку[6]. Число дітей на одну жінку в світі в середньому поступово зменшується. Так в країнах, що розвиваються, цей показник на зламі тисячоліть зменшився з 3,5 до 3,4 (без Китаю — до 4,0), у економічно розвинених країнах цей показник становить — до 1,6[7].
Найбільше значення цього коефіцієнту, станом на 2001 рік, було зафіксоване в африканських і азійських малорозвинених країнах: Гана (7,4), Ємен (7,2), Сомалі (7,1), Ефіопія (6,7), Танзанія (6,2)[7].
Найнижчі показники коефіцієнту властиві для розвинених перенаселених острівних країн світу: Гонконг (1,19), Тайвань (1,12), Сінгапур (0,83)[1].