Справжнє прізвище — Сугера. У ранньому дитинстві втратив матір і батька — Надію Юхимівну та Андрія Івановича. Односельчанка Бориса згадувала, що його батьки були працьовитими, мати — «напрочуд миловидна, струнка, світловолоса жінка». Сироту спочатку виховували бабка Євдокія та тітка Домна Іванівна (батькова сестра). Далі він жив у селі Гаврилівці, що за 17 кілометрів від Кам'янця-Подільського, виховувався в дитячому будинку в селі Стріхівці (нині Ярмолинецького району), навчався в школі колгоспної молоді в селі Лісоводи (нині Городоцького районуХмельницької області).
Як встановив краєзнавець Андрій Паравійчук, 1939 року Борис деякий час жив у Кам'янці-Подільському (вулиця Пушкінська, 24). У Червоній армії від 1939 року. 1941 року закінчив Саратовське танкове училище.
У селах Ходорівці та Лісоводи встановлено погруддя героя, у цих селах та селі Стріхівці його іменем названо вулиці.
Література
Сахневич Л., полковник в отставке. По следам героев-земляков (Заметки об одном исследовании) // Военно-исторический журнал. — 1965. — № 7. — С.110—111.
Бугай Е. М. И снова бой…: Сугеров Борис Андреевич // Гордость и слава Подолии: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Хмельницкой области. — Львов: Каменяр, 1985. — С.238—240.
Меморіальний музей Героя Радянського Союзу Сугерова Бориса Андрійовича при Лісоводському професійному аграрному ліцеї Хмельницької області // Діючі музеї при професійно-технічних навчальних закладах України. — Частина 2: Одеська область — м. Севастополь. — К, 2008.