По ходу течії в річку Стікс впадає річка Саут-Стікс[de] (або Південний Стікс), а також кілька струмків, серед яких Чарон (англ.Charon Rivulet), Біг-Крік (англ.Big Creek), Кліфф (англ.Cliff Creek) і Джубілі (англ.Jubilee Creek).[3]
Після впадання річки Саут-Стікс річка Стікс протікає між двома гірськими хребтами — Мейдена (англ.Maydena Range) на півночі і Сноуї (англ.Snowy Range) на півдні. Одна з гір у хребті Сноуї носить те ж ім'я, що і річка — гора Стікс (англ.Mount Styx, 1091 м).[1]
Згідно поділу, прийнятого для басейну річки Дервент, басейн річки Стікс належить до Нижнього Дервента, загальна площа якого дорівнює 1517 км2.[4] Басейн річки Стікс займає приблизно 23 % цієї території — 347 км2.[4][5] Довжина річки — приблизно 58,5 км.[3] Середня витрата води річки Стікс — 8,4 м³/c.[5]
У долині річки Стікс ростуть найстаріші і найвищі в регіоні евкаліптові ліси, частина яких була включена в природоохоронні зони.[6]
Примітки
↑ абвLISTmap. Tasmanian Government Department of Primary Industries and Water. Процитовано 18 червня 2014. (англ.)
↑The Styx Valley of the Giants. The Wilderness Society Australia — www.wilderness.org.au. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 22 червня 2014. (англ.)