Лівонія в 1260 році:
Стара́ Ліво́нія (нім. Alt-Livland ) — у ХІІІ—XVI століттях колишня назва Лівонії , регіону на сході Балтики (сучасних Латвії та Естонії ), що був завойований німецькими хрестоносцями в ході Лівонського хрестового походу (1196—1290). 2 лютого 1207 року завойовники проголосили Лівонію Марії́нським князі́вством (лат. Terra Mariana , «земля Марії» ) у складі Священної Римської імперії ; 1215 року римський папа Інокентій ІІІ перепорядкував його Святому Престолу . У ХІІІ ст. папський легат Вільгельм Моденський поділив територію князівства на декілька феодальних політій: Ризьке архієпископство , Курляндське єпископство , Дерптське єпископство , Езель-Вікське єпископство , володіння Ордену орденоносців (після 1237 року — Лівонського ордену ), а також Естонське герцогство — пряме володіння данського короля . 1346 року Лівонський орден викупив данську Естонію, внаслідок чого вся Стара Лівонія опинилася під німецьким пануванням . Політії краю були об'єднані в Лівонську конфедерацію , яка, однак, так і не виробила єдиної системи управління. Регіон постійно роздирала боротьба за владу й ресурси між лівонськими єпископами , лицарями-монахами ордену, світськими німецькими лицарями, бюргерами Риги і Ревеля . Стара Лівонія перестала існувати як єдине історико-культурне ціле внаслідок Лівонської війни : Швеція захопила північну частину (Естонію ), південна часина відійшла до Речі Посполитої (Нова Лівонія і Курляндія-Семигалія ), а остів Езель (Сааремаа ) став частиною Данії. Також — Маріїнщина , Марійщина , Маріїнська земля (ест. Maarjamaa , нім. Marienland ).
Назва
Стара́ Ліво́нія (нім. Alt-Livland )
Маріїнщина , Марійщина , Маріїнська земля (ест. Maarjamaa , нім. Marienland ).
Марії́нське князі́вство (лат. Terra Mariana , «земля Марії» )
Історія
Герб Старої Лівонії («Балтійський гербовник» )
2 лютого 1207 року завойовники проголосили Лівонію Марії́нським князі́вством (лат. Terra Mariana , «земля Марії» ) у складі Священної Римської імперії . У 1215 року римський папа Інокентій ІІІ перепорядкував його Святому Престолу .
У ХІІІ ст. папський легат Вільгельм Моденський поділив територію князівства на декілька феодальних політій:
1346 року Лівонський орден викупив данську Естонію, внаслідок чого вся Стара Лівонія опинилася під німецьким пануванням . Політії краю були об'єднані в Лівонську конфедерацію , яка, однак, так і не виробила єдиної системи управління. Регіон постійно роздирала боротьба за владу й ресурси між лівонськими єпископами , лицарями-монахами ордену, світськими німецькими лицарями, бюргерами Риги і Ревеля .
Стара Лівонія припинила існувати як єдине історико-культурне ціле внаслідок Лівонської війни . Швеція захопила північну частину (Естляндію ), південна часина відійшла до Речі Посполитої (Нова Лівонія і Курляндія-Семигалія ), а острів Езель (Сааремаа ) став частиною Данії.
Див. також
Джерела
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара Лівонія