Сосна́ кри́мська[1], сосна Палляса[1], сосна Палласова[2] (Pinus nigra ssp. pallasiana) — підвидєвропейської чорної сосни (Pinus nigra), раніше розглядався як окремий вид. Сосна Палласа отримала свою назву на честь натураліста П. С. Палласа, який написав у XVIII ст. першу «Флору Росії».
У природі трапляється в Криму, на Кавказі, в Малій Азії.
У Криму утворює світлі ліси на схилах яйли на висоті 800–1000 м. На Кавказі трапляється південніше Геленджика в приморській смузі на висоті 300 м над рівнем моря. До ґрунтів невибаглива. Росте швидко й за 15–40 років приносить насіння.
Морфологічна характеристика
Дерево до 20–30 м заввишки з темним, майже чорним стовбуром і широкою парасолькоподібною кроною. Жовтувато-бурі пагони покриті своєрідним малюнком, утвореним слідами від опалої хвої. Хвоя по дві в пучку, дещо зігнута, колюча, завдовжки 8–15 см, темно-зелена, щільна. Шишки подовжено-яйцеподібної форми завдовжки 8–10 см. Посухостійка, росте швидко й маловимоглива до ґрунту, мириться навіть з вапняними ґрунтами. Бруньки конічні, гострі. Пагони вохристо-жовті, або майже помаранчеві. Шишки яйцеподібно-конічні, майже сидячі, дозрівають на 2-й рік після цвітіння. Насіння довжиною 5–7 мм, бурувато-сіре, неправильної овальної форми, вага 1000 насінин 22–26 г, схожість — 85 відсотків. Хвоя парна, жорстка блискуча, тримається 4–5 років.
Використання
Стрункі, добре очищені від суків стовбури — чудовий будівельний матеріал; однак часто стовбури бувають викривленими. Деревина цінується в деревообробній промисловості. Кримська сосна може бути використана для залісення крутих схилів і як декоративне дерево в парках та на бульварах на півдні країни.
Галерея
Кримська сосна під час «цвітіння». Національний природний парк» Олешківські піски»
Бровко Ф. М. Щодо інтродукції Сосни Палласова (Pinus pallasianaD.Don) на відвальні ландшафти Придніпровської височини України// Інтродукція, селекція та захист рослин. Матеріали Другої міжнародної наукової конференції (м. Донецьк, 6—8 жовтня 2009 р.)