У ході кривавої різанини загинуло понад 3 тис. палестинців.
Різанина почалася після того, як 14 вересня 1982 року було вбито лідера християнської націоналістичної партії «Ліванські фаланги» («Катаїб») Башира Жмайєля, щойно обраного президентом, і ще 26 осіб. Наступного ранку 15 вересня ізраїльські війська, всупереч раніше досягнутим домовленостям між США та Ізраїлем, зайняли Західний Бейрут.
Вбивство стало приводом для християн-фалангістів влаштувати різанину в палестинських таборах за підтримки ізраїльської армії під керівництвом Арієля Шарона, що окупувала та оточила табори біженців і пропустила туди фалангістів.
16 вересня 1982 року розпочалася розправа, яка тривала три дні, незважаючи на те, що Сабра та Шатіла перебували під захистом міжнародних конвенцій.
Ю. Тыссовский. Преступление без наказания. Что произошло в Ливане.— Москва: Прогресс, 1983.(рос.)
Seth Anziska, "A Preventable Massacre", in The New York Times, September 17, 2012.(англ.)
Bayan Nuwayhed al-Hout, Sabra and Shatila: September 1982, London: Pluto Press, 2004.(англ.)
Jean Genet, "Quatre heures à Chatila", in Revue d'études palestiniennes, no. 6 (hiver 1983).(фр.)
John Laffin, The War of Desperation: Lebanon 1982-85, London: Osprey Publishing, 1985.(англ.)
Linda A. Malone, "The Kahan Report, Ariel Sharon and the SabraShatilla Massacres in Lebanon: Responsibility Under International Law for Massacres of Civilian Populations", in Utah Law Review, no. 2, 1985, pp. 373–433.(англ.)
Alain Ménargues, Les Secrets de la guerre du Liban : Du coup d'état de Béchir Gémayel aux massacres des camps palestiniens, Paris : Éd. Albin Michel, 2004.(фр.)
Leila Shahid, "The Sabra and Shatila Massacres: Eye-Witness Reports", in Journal of Palestine Studies, Vol. 32, No. 1 (Autumn 2002), pp. 36-58.(англ.)