На більшій частині екорегіону переважає напрочуд м'який, як для його широти, помірний морський клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена), а в горах та на півночі регіону — субполярний океанічний клімат (Cfc за класифікацією Кеппена). Завдяки впливу теплої Аляскинської течії клімат регіону характеризується унікальним поєднанням помірних температур та екстримально великої кількості опадів. Середньорічна кількість опадів коливається від 762 до 5588 мм, і в середньому становить 2450 мм. Локальні відмінності в кількості опадів, як в межах всього регіону, так і на окремих островах, здебільшого спричинені ефектом дощової тіні та іншими топографічними особливостями. Вони є важливим фактором, який впливає на поширення рослинності.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є помірні дощові ліси[en], які складають четверту частину від всіх помірних дощових лісів світу. Основу прибережних дощових лісів складають сіткійські ялини (Picea sitchensis), західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та гірські тсуґи (Tsuga mertensiana). Серед інших дерев, поширених в лісах регіону, слід відзначити скручену сосну (Pinus contorta), велетенську тую (Thuja plicata) та нутканський кипарис (Callitropsis nootkatensis). Уздовж річок або в інших погано дренованих місцевостях ростуть широколистяні дерева, зокрема вільхи (Alnus spp.), каліфорнійські тополі (Populus trichocarpa) та паперові берези (Betula papyrifera). Велика кількість опадів призводить до майже повної відсутності пожеж, що є практично унікальним явищем серед хвойних лісів Північної Америки.
Флористичне різноманіття лісів екорегіону є нижчим порівняно з різноманіттям помірних дощових лісів, поширених південніше. Однак деякі частини екорегіону, такі як острови Далл[en] і Кадьяк, а також узбережжя Льодовикової затоки[en], уникли зледеніння в плейстоцені і були рефугіумами для багатох видів рослин, зокрема для кількох ендемічних підвидів.