«Прямий ефір з Багдада»(англ.Triage) — американськийтелефільм, що випустила 2002 року компанія HBO. Сценарій до фільму написав журналіст і продюсер телеканалу Роберт В'їнер за мотивами своєї однойменної документальної книги про його роботу в Багдаді в період з 1990 по 1991 рік.
2 серпня 1990 року. На вулиці Ель-Кувейту вривається колона іракських танків, вторгнення почалося. У штаб-квартирі телекомпанії CNN продюсер Роберт В'їнер переконує Еда Тернера і Тома Джонсона послати його з командою в Багдад. В аеропорту Багдада він зустрічає Джо Ерліксона з CBS, висланого з країни за некоректні запитання Саддаму Хусейну. Команда зупиняється в готелі Аль-Рашид в центрі міста.
Президент СШАБуш-старший заявляє, що іракці тримають в заручниках британців, прикриваючи ними свої найважливіші об'єкти. В'їнер присвячує цьому свою першу передачу. Він вирушає до міністерства інформації Іраку, де йому вдається завоювати симпатію міністра Наджи аль-Хадіта. В'їнер просить його дати їм двосторонній прямий зв'язок з офісом в Аммані та влаштувати інтерв'ю з Хусейном. Його команда вирушає до посольства, де зустрічає американських громадян, які переховувалися. Один з них, Боб Вінтон, збирається працювати в Багдаді, журналісти беруть у нього інтерв'ю. Незабаром В'їнер дізнається, що Вінтон був схоплений співробітниками іракської держбезпеки та що Хусейн дав інтерв'ю CBS. Наджи каже, що Вінтон живий і пропонує В'їнеру злітати в закритий на той час Кувейт, щоб перевірити звинувачення на адресу іракських військових, які нібито викинули недоношених дітей з інкубаторів в пологовому будинку, залишивши їх помирати на підлозі. Команда прибуває в Джасру, але військові переривають інтерв'ю в пологовому будинку, співробітник Наджи Мазін наказує їм повертатися в Багдад. Повернувшись В'їнер розуміє, що їх використовували, щоб розвіяти звинувачення. Його команда знімає інтерв'ю з Хусейном. На питання Бернарда Шоу чи згоден Хусейн вивести війська з Кувейту, Хусейн відповідає, якщо США погодяться через ембарго залишити Гаваї, то іракці підуть з Кувейту.
Осінь 1990 року. Буш виступає перед військовими в саудівській пустелі, заявляючи, що не відступиться, поки не викине агресора з Кувейту. Війна насувається. Хусейн звільняє всіх заручників, В'їнер зустрічає в аеропорту Вінтона. ДержсекретарДжеймс Бейкер висуває ультиматум: іракські війська повинні бути виведені до 15 січня. Мазін приносить В'їнеру транслятор, радісний журналіст зв'язується безпосередньо зі штаб-квартирою в Атланті. До нього приєднуються військові журналісти Пітер Арнетт і Джон Голліман. Солдати встановлюють зенітки, магазини закриваються, репортери спішно покидають місто. Керівництво CNN надає членам команди В'їнера самим вирішити: виїхати або залишатися. В'їнер переконує колег покинути Багдад.
Вночі всі прокидаються від вибухів, почалося бомбардування. Готель розташований поблизу американських цілей в Багдаді. Основна частина команди переховується в бомбосховищі в той час, як Шоу, Арнетт і Голліман ведуть прямий репортаж із зони обстрілу. З'являються іракські солдати і наказують залишити приміщення. Арнетту вдається випровадити солдат, зобразивши божевілля. Камера продовжує знімати протягом всієї ночі. Команді В'їнера єдиною вдається отримати прямий репортаж, його дивляться Буш і Хусейн. На ранок журналісти бачать з вікна зруйновані будинки, завалені уламками вулиці. Солдати на чолі з Наджи вимагають припинити репортаж.
Наступного дня майже вся команда, зокрема Форманек і Шоу залишають Багдад. В'їнер залишається в місті. Вказується, що він повернувся в США 23 січня.
Фільм отримав схвальні відгуки. На сайті Rotten Tomatoes оцінка стрічки становить 88 % на основі 8 відгуків від критиків (середня оцінка 7,0/10) і 84 % від глядачів із середньою оцінкою 4,0/5 (4 573 голоси). Фільму зарахований «стиглий помідор» від кінокритиків та «попкорн» від глядачів[3], Internet Movie Database — 7,4/10 (4 248 голосів)[4].
Номінації та нагороди
Нагороди та номінації фільму «Прямий ефір з Багдада»[5]