Перші відомості про село відносяться до середини 18 століть. Названо по характеру плоскій місцевості. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт (Бакшанська волость), з 1923 р. Ясенівський район, з 1926 р. Савранський район, з 1962 рокуБалтський район.
Іноді вживана застаріла назва села Плоска Каєтанівка.[1]
Щит скошений чотиридільно. У верхньому синьому полі золота підкова ріжками догори, у правому золотому полі три стеблини рогозу з зеленими стеблами і листками та чорними голівками, у лівому золотому полі синє гроно винограду з зеленими стеблом і листями, у нижньому синьому полі три золотих колоса з зернами в два ряда у стовп. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною
Прапор
Квадратне полотнище, яке складається з трьох вертикальних смуг-зеленої, синьої та зеленої (співвідношення їхніх ширин рівне 1:3:1). На синьому тлі жовта підкова ріжками догори, обабіч, на зелених смугах, по одному жовтому колоску з зернами в ряд.
Визначні пам'ятки
Церква Успіння засновано у 1745 році. Нова споруда збудована у 1781, перетворена з греко-католицької на православну в 1794. Проіснувала до 1876 року. Нова церква Успіння збудована в 1869 — кам'яна, з дерев'яним куполом і дерев'яною дзвіницею. Церква не збереглась.
↑Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 26 — с. 371.
↑Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 416.