|
Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України
Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України (МЦГР ШР ДСНС Україйни) — аварійно-рятувальне формування центрального підпорядкування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що створений 2020 року на базі Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, який є правонаступником 238-ї окремої Харківської учбової бригади військ Цивільної оборони України та призначений для виконання заходів щодо захисту населення та територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру, проведення комплексу робіт із гуманітарного розмінування територій та об`єктів; запобігання та реагування на їх виникнення; у заходах територіальної оборони і антитерористичної діяльності, участі у міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях, а також професійно-технічного та спеціального навчання особового складу сил цивільного захисту ДСНС України й аварійно-рятувальних служб.[1] Історія підрозділуВ радянський період1940 року за наказом Народного комісара оборони СРСР у м. Львові почалося формування 49-го окремого інженерно-протихімічного батальйону[2]. Напередодні Великої Вітчизняної Війни батальйон було передислоковано до околиць міста Харкова. Особовий склад брав участь у рятуванні людей, в захисті житлових будинків, промислових об'єктів під час нальотів ворожої авіації, проводив роботи з мінування промислових об'єктів. В липні 1943 року на базі батальйону починалось формування 7-го інженерно-протихімічного полку. 24 вересня полку вручено Бойовий Прапор частини. Після звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників, починаючи з жовтня 1943 року, військовослужбовцями полку було виконано величезний обсяг робіт з відновлення інфраструктури міста. Було розміновано понад 50 промислових підприємств, знешкоджено понад 323 тисяч вибухонебезпечних предметів, зокрема 7300 артснарядів, близько семи тисяч протипіхотних і протитанкових мін, відбудовано та відремонтовано велику кількість об'єктів енергетики, промисловості, транспорту. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1944 року за зразкове виконання завдань уряду і проявлені під час цього звитягу і високий професіоналізм 7-й інженерно-протихімічний полк був нагороджений Орденом Червоного Прапора. 17 лютого 1965 року полк перейменовано на 434 окремий Червонопрапорний полк Цивільної оборони СРСР (в/ч 42209). 3 травня 1973 року на частину покладались завдання з підготовки молодших командирів і фахівців для частин Цивільної оборони колишнього СРСР. 1 липня 1991 року було надано інше найменування — 238 Окрема учбова бригада Цивільної оборони У повоєнні роки військовослужбовці та техніка полку неодноразово залучалися до усунення наслідків масштабних надзвичайних ситуацій та пожеж на теренах колишнього СРСР, а також ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Понад 70 військовослужбовців частини брали участь у війні в Афганістані. Після відновлення незалежності України У січні 1992 р. особовий склад бригади склав присягу на вірність українському народові. Тоді ж бригада увійшла до складу Збройних Сил України, а згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р. N 35[3] була передана у підпорядкування Штабу цивільної оборони України. В 1993 році отримала нове умовне найменування «Військова частина Д0050». З 28 жовтня 1996 року 238 Окрема учбова бригада Цивільної оборони ввійшла до складу сил Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 8 вересня 1999 року Указом Президента України бригаді було надано почесне найменування «Харківська». В 2000 році бригада була реорганізована і отримала нове найменування - 1 Навчальний центр цивільної оборони МНС України (в/ч Д0050). 25 серпня 2004 року 1 Навчальний центр цивільної оборони МНС України було реформовано і перейменовано на 2 Регіональний рятувальний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (в/ч Д0050). Навчальний центр Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України створено наказами МНС України від 25.10.2005 № 279 «Про визначення оптимальних напрямків реформування сил МНС України і здійснення організаційно-штатних заходів», від 08.11.2005 № 320 «Про здійснення організаційно-штатних заходів у організаційних структурах, підпорядкованих МНС України». Умовне найменування «в/ч Д0050» було анульоване, військовослужбовці частини були переведені на внутрішню службу. Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України створений відповідно до Наказу ДСНС України №497 від 07.09.2020 на базі Навчального центру ОРС ЦЗ. За час незалежності України підрозділ неодноразово залучався до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, зокрема ліквідації наслідків повені на Закарпатті 1998 р., здійснення робіт з розмінування території, яка постраждала від серії пожеж та вибухів на військових арсеналах у м. Артемівську Донецької обл. (2003 р.), у с. Новобогданівка Запорізької обл. (2004 р.), м. Лозова Харківської обл. (2008 р.). Центр сьогодніСтаном на 2015 рік Навчальний центр ОРС ЦЗ являє собою потужний та повноцінний рятувальний загін та навчальна частина, що розміщується на теренах військового містечка колишньої 238-ї окремої навчальної бригади ЦО загальною площею 94 Га, оточений сосновими лісами Харківщини, між селищем Ватутіне та містом Мерефа. Можливості Центру забезпечують належні умови для проживання, навчання, харчування, організації дозвілля, спортивних заходів та медичного забезпечення слухачів; розміщення та зберігання навчальної та бойової техніки і матеріально-технічних засобів; забезпечення постійної готовності до реагування на надзвичайні ситуації чергових аварійно-рятувальних підрозділів Центру. Загальна структура ЦентруОрганізаційно Центр складається[4] з управління, навчальних підрозділів (циклів і курсів); бойових підрозділів (оперативного реагування), що залучаються до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; підрозділів тилу (забезпечення). УПРАВЛІННЯ
ПІДРОЗДІЛИ ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ
НАВЧАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ (см. «Навчальний процес»)
ПІДРОЗДІЛИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Навчальний процесОсвітня діяльність[5] у Навчальному центрі Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюється за напрямами:
Навчальний процес здійснюється на шести навчальних циклах підготовки фахівців:
(рятувальник, верхолаз, матрос-рятівник, рятувальник-моторист)
(сапер (розмінування))
(машиніст дорожньо-транспортних машин, машиніст екскаватора, машиніст крана автомобільного, Машиніст землерийно-фрезерної самохідної машини, радіотелефоніст, машиніст електростанції пересувної
(дозиметрист, дезактиваторник, дезінфектор)
(командир відділення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, пожежний-рятувальник, машиніст насосних установок пожежно-рятувального транспортного засобу, машиніст автопідіймача (автодрабини) пожежно-пересувної)
Для забезпечення освітніх та матеріально-побутових потреб навчальних циклів на території Центру функціонують:
Техніка на озброєнні ЦентруНа озброєнні підрозділів Центру знаходиться техніка оперативного реагування — аварійно-рятувальна, інженерна, РХБЗ, піротехнічна, пожежна, а також техніка забезпечення — зв'язку, життєзабезпечення, автомобільна, ремонтна. Аварійно-рятувальна техніка
Інженерна техніка
Техніка радіаційного, хімічного та біологічного захисту
Техніка розмінування (піротехнічна)
Пожежна техніка
Техніка забезпечення
КерівництвоНачальники МЦГР ШР ДСНС України:
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
