Мушкете́ри (фр.mousquetaires) — солдати XVI — XVII сторіч, озброєні мушкетом, а також частини кавалерії в декількох країнах Європи і Азії.
У військах Карла V у кожному підрозділі чи ротіпіхоти було 10 мушкетерів. Згодом їхня кількість значно збільшилася, і, нарешті, вони складали до двох третин всієї піхоти. Такий був склад військ протягом Тридцятирічної війни.
Значні удосконалення в навчанні мушкетерів були зроблені Густавом II Адольфом. За часів Людовика XIII королівськими мушкетерами почала називатися частина французької гвардійської кавалерії (виключно з дворян), що складала військову свиту короля (maison militaire). Вони розрізнялися за кольором мундира — сірим, синім і червоним (mousquetaires gris, bleux, rouges).
У XVIII—XIX століттях у ряді країн назва «мушкетер» використовувалась на позначення або солдатів-піхотинців взагалі, або вояків деяких військових частин, що зберегли за собою назву «мушкетерських».
Chase, Kenneth Warren (2003). Firearms: A Global History to 1700 (illustrated, reprint ed.). Cambridge University Press. ISBN 0521822742. Retrieved 24 April 2014.