Малий Галагов (також Малий Ґалаґов) — це урядово-житловий квартал в місті Ужгород, Україна, побудований в часи, коли Ужгород і решта Закарпаття входили до складу Першої Чехословацької республіки. Розташовано квартал впритул до старого центру міста.
Етимологія
Назва кварталу є топонімом, що походить від італійського «lago» — озеро. Це незвичне звучання пов'язане з часами трьохсотлітнього панування італійського роду Другетів в Ужгороді. Напевно, в 16–17 століттях навесні, коли гірська річка Уж затоплювала цю територію, ця місцина дійсно нагадувала озеро. А влітку болгари, що оселилися в місті, вирощували на цій зволоженій болотистій землі городину[1].
Опис
Підкарпатська Русь (сучасне Закарпаття) згідно Сен-Жерменського договору увійшла до складу новоствореної Чехословацької республіки. Ужгород став головним містом краю, тому терміново потрібно було розбудувати інфраструктуру, яка б відповідала цьому статусу. В 1930 році вперше в Ужгороді було проведено систему централізованого водопостачання та каналізації. У місті побудували летовище, комплекс скотобійні, гідро та парову електростанції. Надзвичайно важливим проєктом було будівництво нового адміністративно-житлового кварталу. По суті на Малому Галагові відбулося найбільш масштабне і продумане будівництво в історії міста. Весь комплекс із кількох десятків будівель, що з'явилися тут у цей час, належить до міжвоєнної архітектури модернізму.
План Малого Галагова було створено, урядово-житлового кварталу у 1921—1923 роках. Завдяки рішенню забудувати болотисту територію жодна будівля не постраждала і старовинний центр був збережений практично в своїй автентичній подобі, хоча Малий Галагов по суті межує з центром міста. Осушування болотистої місцевості доволі грандіозна ідея, крім того потрібно було впорядкувати територію для закладання фундаментів під нові будинки. Забудова Малого Галагова почалася у 1923 році паралельно з осушуванням територій, адже деяким адміністративним відомствам доводилося буквально тулитися в школах чи житлових будівлях. Масштабна забудова кварталу зупинилася у 1938 році із передачею УжгородаУгорщині за результатами Віденського арбітражу[1].
Науковці називають Малий Галагов «каталогом архітектурних стилів». У цьому районі міста сконцентровано практично всі стилі архітектури, котрі були панівними в Чехословацькій республіці. Тут є багато елементів ар деко, який тут представлений не лише у чистих формах, але і частково присутній у інших стилях. Також присутні авангардні форми модернізму, зокрема функціоналізм. Естетика цього стилю вимагала відмови від зайвого декору на користь прямих ліній та чистих геометричних форм[1].