У матчі фінального раунду ватерпольного турніру зустрілися збірні СРСР та Угорщини. Цей матч отримав назву «матч на кривавій воді». Запекла боротьба призвела до того, що одному з угорських ватерполістів розсікли брову, і він вийшов з басейну скривавленим. Ледве вдалося вгамувати безпорядки на трибунах. Гра закінчилася перемогою угорців.
У зв'язку з Угорською революцією та реакцією Радянського Союзу на неї, 5 футбольних команд з 16 відмовилися від участі в турнірі, через це футбольний турнір на Олімпійських іграх у Мельбурні був представлений найменшою, починаючи з 1912 року, кількістю команд. В цілому, рівень турніру був дуже низьким — не брала участі жодна із західноєвропейських країн, окрім аматорської команди Великої Британії.
Переможцем турніру стала збірна СРСР, у складі якої золоту медаль завоював і футболіст з України Йожеф Беца.
Складна політична ситуація і пов'язана з нею напруженість породили нову олімпійську традицію, якої дотримувалися на всіх наступних Олімпіадах. Австралійський підліток Джон Вінґ запропонував, щоб на церемонії закриття спортсмени виходили не окремими командами, а всі разом, утворюючи міжнародний дружній гурт — єдину олімпійську націю.
Хокейна збірна Індії завоювала золоті медалі вшосте поспіль. Володимир Куц виграв забіги на 5 та 10 км. Свою третю олімпійську медаль здобув угорський боксер Ласло Папп.
Здобутки українських спортсменів
Українські спортсмени виступали на Олімпіаді в складі збірної СРСР. Олімпійськими чемпіонами стали: