Ліна Гіді народилася на Бермудських островах, де її батько Джон, поліцейський із Йоркшира, проходив службу. Дівчинка виросла у місті Гаддерсфілд, Західний Йоркшир (Англія). Тінейджером переїхала до Лондона. Ліна не відвідувала жодних драматичних шкіл до того, як стала акторкою. Свою першу роль Гіді зіграла ще школяркою у Коледжі Шеллі[en] разом із шістьома своїми шкільними товаришами; її помітили у 17 років, коли вона виконувала роль у шкільній виставі, яку поставили у Королівському Національному театрі (Лондон)[6].
Із 15 років Гіді постійно страждала від нападів клінічної депресії; вона зазначила в інтерв'ю: «У мене діагностували це, коли мені було 15, — і воно приходить і відступає. Я можу страждати від неї один або двічі на рік, але зараз я здатна розпізнати це і боротися з ним. Я не використовую ліки, бо дуже боюся упасти в залежність від них; але я дуже добре розумію людей, які їх вживають, — бо я чудово собі уявляю, крізь які найжахливіші відчуття страху, страждань і ізоляції вони змушені пройти»[4].
Кар'єра
Протягом своєї кар'єри, яка триває понад 15 років, Ліна Гіді зіграла багато різноманітних ролей, перевтілившись у різних героїв — від воїна-амазонки і упевненої в собі жінки у фільмі «Печера» (2005) і «Брати Грімм» (2005) до лесбійки-флористки у картині «Уяви нас разом» (2005).
Кінокар'єра Гіді показала акторці увесь світ. Вона була в Індії на зйомках «Книги джунглів» (1994), у Санкт-Петербурзі, РФ, на зйомках «Онєгіна» (1999), у Норвегії на зйомках «Абердина» (2000). 2005-го Гіді знімалася у Румунії й Мексиці, а потім жила кілька місяців у Празі, Чехія, де було створено ліс для зйомок «Брати Грімм» (2005) з Меттом Деймоном і Гітом Леджером. А вже 2006-го Гіді була в Канаді на зйомках фільму «300 спартанців» (2006), а потім вона переїхала до Болгарії для зйомок «Контрактора» (2007); і знову в Чехії й Німеччині на зйомках «Червоний Барон» (2008).
Ранні ролі
У віці 17 років Гіді зіграла у одноразовій виставі — і після цього агенти із підбору акторів зробили фото і запросили її на співбесіду. Пізніше вона отримала другорядну роль у британській драмі «Земля біля води» (із Джеремі Айронзом і Джоном Гердом), у якому у неї була нагода працювати поряд із акторами-професіоналами. Вона відточувала свій природний акторський талант під час зйомок, а також брала уроки стрільби з лука і верхової їзди. Вона також брала заняття з боксу у спортклубі на півдні Лондона, де колишній професійний боксер учив і був її спаринг-партнером. Того ж року вона отримала маленьку роль у мелодрамі «На схилі днів» (із сером Ентоні Гопкінзом і Еммою Томпсон), який вийшов у 1993 році і він заслужив на 8 номінацій на премію «Оскар».
Молода Гіді зіграла роль Катрін «Кітті» Брайдон у диснеївській «Книзі джунглів» (разом із Джейсоном Скотом Лі), що з'явилась на екранах 1994-го року. Фільм отримав позитивні відгуки і заробив лише у США $44 млн[7]. Ліна Гіді, разом із її колегами-зірками, удостоїлась позитивних відгуків від Джеймза Берардинеллі[en], відомого американського кінокритика, який дуже хвалив її «solid performances» дуже достойну гру[8]. На знімальному майданчику «Книги джунглів» Ліна зустріла свого бойфренда на 9 наступних років, актора Джейсона Ієна Флемінга.
Після низки ролей у кіно, вона з'явилась у романтичній драмі 1997 року «Місіс Далловей» (разом із Ванессою Редгрейв). Гіді зіграла також допоміжну роль у високобюджетному «Євгенії Онєгіні» (із Ральфом Файнсом і Лів Тайлер). Наступного року її було удостоєно головну роль у драмі «Абердин» (2000), за який вона отримала кілька позитивних відгуків за її акторську гру у фільмі. Також вона мала роль у «Плітки» (2000) і в кримінальній комедії «Куратор» (2001).
2001 року Ліна Гіді отримала нагороду «Срібний Ірис» (від Національної асоціації телевізійних програм) як найкраща актриса на Брюсельському кінофестивалі за свою роль у фільмі «Абердин». 2003-го року її номінували на премію «Chlotrudis» як найкращу актрису за видатну гру. 2002-го вона отримала роль у містичній драмі «Одержимість» (разом із Гвінет Пелтроу і Аароном Екгартом).
Вихід на чільне становище
Гіді знімалася разом із Меттом Деймоном і Гітом Леджером у фільмі Террі Гілліама «Брати Грімм», який вийшов на екрани у серпні 2005 року. Фільм отримав різні відгуки, проте був успішним із точки зору касових зборів. У інтерв'ю Ліна так говорила про свого персонажа: «Мені дуже сподобалося те, що вона була хуліганкою. Це те, що приваблює мене до себе, що вона не була звичайним передбачуваним жіночим персонажем у цій великій картині. Коли ви спостерігаєте за нею, то вона уміло приховує, хто вона є насправді. Мені дуже сподобалося, що у фільмі оточення диктує їй, ким вона має бути. Вона жила, росла і виживала у лісі. Террі і я обговорювали її образ, про те, що її інстинкти є майже тваринними — приміром, вона може бачити на 360 градусів навколо себе. Вона розуміє, що відбувається навколо неї. Ось із якого тіста її зроблено. Вона — дитя природи»[9].
2005 року Ліна Гіді знялася разом із Пайпер Перабо у фільмі жахів «Печера» і в комедії «Уяви нас разом». «Печеру» критики сприйняли дуже погано[10], і вона мала низькі касові збори[11].
А от британську комедійну драму «Уяви нас разом» («Imagine Me & You») випустили обмеженим релізом, і критики сприйняли її зі схвальними відгуками. Більшість критиків хвалили Гідину гру персонажа-лесбійки у цій картині; зокрема, Мік ЛаСалле із газети «Сан-Франциско кронікл[en]» зауважив, що акторка «має відверту, чарівну привабливість і обличчя, особливо усмішку, що припускають наявність інтелекту, чесності і багато веселощів»[12].
Ліна Гіді зіграла Горго, королеву Спарти, у фільмі Зака Снайдера «300 спартанців» (2007), заснованому на графічному романі-коміксі Френка Міллера. У фільмі Гіді була змушена роздягтися для постільної сцени. «Зняти одяг перед двадцятьма людьми, а потім щоб тебе показали на екрані перед очима набагато більшої кількості людей — навіть сама думка про таке дуже незвична, — сказала акторка в інтерв'ю інтернет-виданню „ІндіЛандон“. — І все ж, гадаю, що це було необхідно: у нас є лише оця сцена, щоб показати їхні [Горго і царя Леоніда] стосунки. Це дуже очевидний момент, проте я думаю, що це було зроблено у досить красивий спосіб»[13]. Слід зазначити, що це далеко не перша її участь у відвертих зйомках: у акторки чудова фігура, чим режисери не забувають «зловживати».
На додаток до зйомок у фільмі, акторка знялася у серіалі «Термінатор: Хроніки Сари Коннор» (2008-09) від компанії «Фокс», телевізійній адаптації знаменитого «Термінатора» Джеймса Кемерона. Ліна Гіді з січня 2008 по квітень 2009 року зіграла тут роль Сари Коннор. Серіал складається із 31-го епізоду, розділених на два сезони. Журнал «Вераєті» дуже хвалив «акторську майстерність Гіді в ролі Сари — яка виглядає як розумна, винахідлива і уперта, і при цьому печальна і вразлива водночас»[14]. За цю роль Ліну Гіді двічі номіновано на премію «Сатурн» як найкраща акторка телебачення.
Низькобюджетні фільми
Серед нещодавніх ролей — участь у німецькому проекті «Червоний Барон» (у Німеччині фільм називався «Der rote Baron»); це біографічний фільм про легендарного Манфреда фон Ріхтгофена, пілота-винищувача часів І-ї світової. У фільмі Гіді знімалася разом із акторами Маттіасом Швайггефером і Джозефом Файнсом[15]. Її героїнею була медсестра Кейт Остердорф (Käte Otersdorf), у котрої, можливо, дійсно був роман із Ріхтгофеном (Швайггефером) у реальному житті[16]. Також Ліна з'явилася в образі місс Діккінсон у серіалі «Однокашниці» («St. Trinian's»), який вийшов у 2007-му році (примітно, що за дуже маленьку роль Гіді отримала третю за величиною зарплатню). Після цього акторка знімалася у фільмі «Серце як доказ» («Tell-Tale») Рідлі Скотта (виступив як продюсер), який базується на новелі Едгара Аллана По «Серце як доказ» («The Tell-Tale Heart»).Фільм вийшов безпосередньо на DVD з 25 травня 2008 року[17].
Ліна також знімалася у фільмі жахів 2008 року «Віддзеркалення» («The Broken»). Режисером фільму став номінант на «Оскар» Шон Елліс (Sean Ellis)[18]. Картина розповідає про «жінку, яка підозрює, що її переслідує двійник-убивця»[19]. «Віддзеркалення» демонстрували на опівнічному сеансі кінофестивалю «Санденс»-2008; відгуки на картину були дуже різними. Деякі критики хвалили гру Гіді, особливо Кім Койнер (Kim Koynar) із Cinematical (інтернет-видання «Moviefone») написав, що Гіді «сама значною мірою витягує увесь фільм, і робить це досить уміло»[20].
Наступну роль у фільмі жахів Ліна Гіді зіграла того ж року — її героїня Синді Сміт у фільмі «Похована», який також вийшов прямо на DVD з 21 квітня 2009 року, і також отримав дуже різні відгуки. На сайті About.com критик Марк Гарріс (Mark H. Harris) заявив, що фільм «гарний і може похвалитися вражаючим акторським складом», маючи на увазі Ліну Гіді і її партнера по фільму Томаса Деккера[21]. Іще акторка мала невелику роль у фільмі «Весілля Диявола» і озвучувала епізод телешоу «Команда супергероїв» найбільшого у світі мультиплікаційного каналу Cartoon Network.
2010 — 2011
Ліну Гіді залучили до зйомок перших двох сезонів серіалу компанії HBO«Гра престолів», який базується на першій і другій книгах циклу «Пісня льоду та полум'я» письменника Джорджа Мартіна. У серіалі акторка зіграла роль підступної і жорстокої королеви Серсеї Ланістер[22]. Також у цей час вона з'являється як запрошена гостя у відомому телешоу «Білий комірець» у епізоді «Беручи до уваги», де вона зіграла роль Саллі. Ліну Гіді номіновано на премію «Scream Award» у категорії «Найкраща акторка жанру фентезі»[23].
2012 — 2014
І вже в 2012 році акторка знімається у 3D фантастичному бойовику «Суддя Дредд» разом із Карлом Урбаном і Олівією Тірлбі. Її героїнею у фільмі є Маделін Мадригал (Ma-Ma), голова злочинного клану наркоторговців, — тож Гіді виглядає у фільмі зловісно[24]. «Суддя Дредд» є кіноадаптацією однойменного героя циклу коміксів «2000 AD»[25]. Режисером фільму був Піт Трейвіс, сценарій написав Алекс Гарленд[26]. І, нарешті, у травні і червні 2012 року Ліна знялася у пригодницькому фентезі «Мерайя Мунді і коробка Мідаса»[27], який знімали у Південно-Західні Англії. У фільмі акторка зіграла роль Моніки; картину до релізу запланували на 2013 рік.
Гіді повторила свою роль королеви Горго у фільмі «300 спартанців: Відродження імперії», який вийшов на екрани у 2014 році. Як і перший фільм, «Розквіт імперії» отримав змішані відгуки, але мав великий комерційний успіх, зібравши понад 337 мільйонів доларів США по всьому світу [28]. 2014 року вона також знялася у фентезійному пригодницькому фільмі «Мерайя Мунді та скринька Мідаса" [29] та біографічному фільмі “Внизу”, який детально розповідає про життя джазового піаніста Джо Олбані.
Мас-медіа
Ліна Гіді з'являється на обкладинці американського тижневика про телебачення TV Guide, британського журналу для сексменшин «g3», британської газети Sunday Mirror і німецького журналу Filmstar. Ліні присудили 64-ту позицію журналу Maxim у рейтингу «Hot 100» за 2007 рік. На сайті afterellen.com їй присудили місця 4, 10 і 3 у рейтингу особистостей «Hot 100» за 2007, 2008 і 2009 роки відповідно[30]. 2008-го Гіді висловилася проти поганого ставлення до тварин у зверненні групи із захисту прав тварин PETA[31].
Особисте життя
Сім'я
Ліна Гіді була зарученою з Джонні Чікко і зустрічалася з актором Джейсоном Флемінгом протягом дев'яти років. Вони із Флемінгом зустрілися під час зйомок фільму «Книга джунглів» і Ліна має тату із іменем актора тайською мовою на руці. Ліна одружилася із музикантом Пітером Лаграном у травні 2007-го[32]. Гіді і Лагран мають сина, Віле Лаграна, який народився 31 березня 2010[33]. Ліна Гіді розійшлася із чоловіком 2011-го, а 20 липня 2012-го вона подала на розлучення до Лос-Анжелеського Верховного суду[32].
Дружба і вподобання
Гіді стала близькою подругою акторки Пайпер Перабо[34]. Ліна Гіді — вегетаріанка, бере участь у кампаніях на захист тварин[35]. Вона займається боксом і йогою. «Я також почала займатися Бікрам йогою, — як вона сказала у інтерв'ю. — Кілька років тому в Лондоні я займалася боксом — і це допомогло тримати себе у чудовій формі»[36].
У Ліни Гіді є дві собаки (2008 рік): Візард і Енджела Ланзбері.
Ліна Гіді так ніколи й не повернулася на Бермуди, де вона народилася; вона постійно знаходиться між двома своїми теперішніми домівками: у Лондоні, Англія, — і Лос-Анжелесі, Каліфорнія.
↑300: Rise of An Empire (2014) - Box Office Mojo. web.archive.org. 1 червня 2014. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 9 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑Wiley's birthdate. Lena Heady Facebook page. 1 квітня 2011. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 30 грудня 2012. Wylie was a year old yesterday ..
↑Lee, Michael J (22 березня 2007). Piper Perabo. Interview. Radio Free Entertainment. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2012.
↑Peta interview. peta.org. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 30 грудня 2012.