Футбольний клуб «Лілль» був утворений після злиття лілльського «Олімпіка» та клубу «Фів», двох команд з міста Лілль, що одночасно виступали у вищому французькому дивізіоні[2]. «Лілль» одразу ж вийшов на провідні позиції у Франції. У 1945-55 роках «Лілль» двічі стає чемпіоном та чотири рази здобуває срібло чемпіонату Франції, а також сім разів виходить у фінал Кубка Франції, здобувши при цьому п'ять Кубків. Однак з 1955 року почався занепад команди і виліт у Другий дивізіон. Лише у 1970-их роках «Лілль» оговтався і повернувся до еліти. Однак клуб був приречений на, як кажуть у Франції, йо-йо між 1 та 2 дивізіонами.
Кінець ХХ
У 1980-90-их роках «Лілль» став середняком Першого дивізіону, час від часу вилітаючи у Другий дивізіон. Неабиякий прогрес «Лілля» фани побачили у 1999-2002 роках, одразу після того, як нова влада міста знайшла фінансування для футбольної команди. «Лілль» пробивається до Ліги чемпіонів, звідки вилітає у Кубок УЄФА і там продовжує достойний виступ. «Лілль» двічі проходить до однієї восьмої Кубка УЄФА і кладе у свою скарбницю трофеїв Кубок Інтертото.
Початок ХХІ століття
Друга спроба у Лізі чемпіонів у 2005 році знову завершується на груповій стадії. У 2006 році «Лілль» знову виступає у Лізі чемпіонів і стає першою французькою командою, яка переграла «Мілан» на його полі. «Лілль» пройшов до однієї восьмої, де поступився «Манчестер Юнайтед». Успішний сезон 2005-06 поповнився бронзою чемпіонату Франції.
У 2007-08 команду покинули численні лідери. Навіть після підсилення нідерландським нападником Патріком Клюйвертом, «Лілль» втрачає позиції у Чемпіонаті Франції. Через рік клуб покидає чергова група гравців основного складу. Ціла низка футболістів впродовж кількох років переходила з «Лілля» у «Ліон», що, ймовірно, зумовлено добрими відносинами президентів двох клубів.[3]
У сезоні 2008-09 «Лілль» посів 5-е місце в чемпіонаті, що дало команді право взяти участь у Лізі Європи наступного сезону. У тому розіграші турніру французька команда дійшла до 1/8 фіналу, де за сумою результатів двох матчів (1:0 і 0:3) поступилася дорогою англійському«Ліверпулю».
А вже у сезоні 2009-2010 «Лілль» повертається у групу лідерів завершивши чемпіонат на 4-му місці і знову вийшов в єврокубки. В Лізі Європи 2010-11 «доги» знову змогли вийти з групи, але програли в 1/16 фіналу голландськомуПСВ (2:2, 1:3). На внутрішній же арені сезон вийшов ще найвдалішим. Перемігши 19 квітня 2011 року в півфіналі Кубка Франції «Ніццу», «Лілль» вперше з 1955 року пробився до фіналу цього турніру. 14 травня команда Руді Гарсії на стадіоні «Стад де Франс» переграла столичний «Парі Сен-Жермен» та стала володарем національного кубка. У чемпіонаті 2010—2011 «Лілль» перебував серед лідерів, з 13-го туру не опускався нижче 2-го місця. Зігравши в 37-му турі внічию все з тим же ПСЖ, команда Гарсії за тур до закінчення чемпіонату забезпечила собі чемпіонський титул (третій в історії та перший з 1954 року).
Після сезону 2012-2013 головним тренером став Рене Жирар. На цьому посту спеціаліст замінив Руді Гарсію, який очолив італійську Рому.
Протягом чемпіонату 2013-2014 команда постійно перебувала у зоні єврокубків і в підсумку посіла 3-тє місце, що дозволило зіграти у кваліфікації Ліги Чемпіонів[4]. Головною запорукою успіху можна назвати гру голкіпера Вінсента Еньєама, який видав неймовірну суху серію довжиною в 11 матчів (1063 хвилини), ледь не побивши рекорд воротаря Бордо початку 90-х Гаетана Юара[5].
Сезон 2014/2015 розпочався із кваліфікаційних матчів Ліги Чемпіонів. Лілль успішно пройшов 3-й раунд, у двоматчевому протистоянні подолавши швейцарський Грассхоппер (2:0 перемога в гостях та нічия 1:1 вдома)[6]. Наступним суперником перед груповим турніром ЛЧ став португальський Порту, який переконливо розібрався з французьким суперником, відправивши Лілль до Ліги Європи. Команда Рене Жірара поступилась і вдома (0:1) і в гостях (0:2)[7].
В груповому раунді ЛЄ Лілль в шести матчах набрав 4 очки і посів останнє місце. А чемпіонат команда закінчила на 8-му місці.
2015 - наш час
У травні 2015 року після відставки Рене Жирара новим головним тренером клубу став Ерве Ренар. Угода з 46-річним французьким фахівцем розрахована до кінця сезону-2017/18.
11 листопада на офіційному сайті клубу було оголошено про розірвання конракту з Ренаром. В повідомленні містились причини такого рішення: "Шістнадцяте місце Лілля в турнірній таблиці після тринадцяти зіграних поєдинків не відповідає цілям клубу"[8].
22 листопада на офіційному сайті клубу оголосили, що головним тренером "догів" буде Фредерік Антонетті[9].
У січні 2017 Мішель Сейду продав клуб люксембурзькому бізнесменові, колишньому власнику команди "Формули-1" Жерару Лопесу. В останньому матчі Сейду як президента "Лілль" обіграв в 1/32 Кубка Франції "Ексельсіор" 4-1.[10]
Футболісти «Ліля» святкують перемогу у чемпіонаті Франції. 29 травня2011 року
Склад команди у 2014 році
Примітки
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)