Людвіг Фрідріх Прусський

Людвіг Фрідріх Прусський
нім. Friedrich Ludwig Christian von Preußen
Народження18 листопада 1772(1772-11-18)[1][2][3]
палац Фрідріхсфельде, Ліхтенберґ[d], Берлін, Королівство Пруссія
Смерть10 жовтня 1806(1806-10-10)[1][2][3] (33 роки)
Заальфельд, Німеччина
загиблий у бою
ПохованняБерлінський собор
Країна Королівство Пруссія[4]
Званнягенерал-лейтенант
Війни / битвиНаполеонівські війни
РідГогенцоллерни
ДітиLudwig von Wildenbruchd, Theodor Friedrich Klitsche de la Granged і Blanka von Wildenbruchd[3]
Нагороди
орден Чорного орла Великий Хрест ордена Почесного легіону
CMNS: Людвіг Фрідріх Прусський у Вікісховищі

Фрідріх Людвіг Крістіан Прусський (також Луї Фердинанд, (нім. Friedrich Ludwig Christian von Preußen; 18 листопада 1772, Берлін — 10 жовтня 1806, Заальфельд) — прусський принц, композитор та військовий доби наполеонівських воєн, генерал-лейтенант (21 травня 1799).

Біографія

Син молодшого брата Фрідріха II принца Августа Фердинанда і принцеси Луїзи Бранденбург-Шведтської.

Почав військову службу 1 березня 1789 року в чині капітана. З 12 квітня 1790 року — підполковник. З 9 червня 1791 року — полковник. У війні з революційною Францією 1792—1795 років відзначився в 1793 році під час облоги Майнцу[en]. Отримав у командування полк. З 17 липня 1793 року — генерал-майор.

Після Базельського миру був прихильником відновлення війни проти Франції. На початку кампанії 1806 року очолив розгорнутий біля Рудольштадту авангард корпусу Гогенлое.

10 жовтня при Заальфельді на чолі 8,3-тисячного загону атакував 5-й корпус маршала Ланна. Загін принца був практично повністю знищений. Даремно він намагався згуртувати частини, які розбігалися. Пробував пробитися до Шварца, але сержант-квартирмейстер Гуїн (фр. Guindey, в різних джерелах також Гндей, Жінді, Гінді, Ганді) з 10-го гусарського полку наздогнав його і після короткої сутички заколов шаблею.

Похований у крипті Гогенцоллернів в Берлінському катедральному соборі. У 1823 році його сестра княгиня Луїза Радзивілл поставила йому пам'ятник на полі битви.

Музична творчість

Був гарним музикантом, хоча і не мав солідної підготовки. У його творах є чимало запозиченого у Бетховена, гарячим шанувальником якого він був. Бетховен присвятив йому свій Третій концерт для фортеп'яно з оркестром[5]. Людвіг Фрідріх Прусський написав: квінтет (тв. 1) для фортеп'яно і струнного квартету, октет для фортеп'яно, кларнета, 2 валторн, 2 скрипок і 2 віолончелей, ноктюрн для фортеп'яно, флейти і струнного тріо, Larghetto з варіаціями для фортеп'яно та струнного квартету (з контрабасом), 2 фортеп'янних квартети (Es-dur тв. 5, і F-moll, тв. 6), Andante для фортеп'янного квартету, 3 фортеп'янних тріо, 4-голосну фортеп'янну фугу, варіації для фортеп'яно і рондо з оркестром.

Образ в кіно

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118729225 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  5. ↑ Людвиг ван Бетховен, op. 37, Концерт для фортепиано с оркестром № 3. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 29 травня 2010.

Посилання

  • Тлумачний музичний словник з ілюстраціями [недоступне посилання з Октябрь 2018] [недоступне посилання]
  • Залеський К. А. Наполеонівські війни 1799—1815. Біографічний енциклопедичний словник. — М .: АСТ ; Астрель, 2003. — ISBN 5-17-016115-8 ; 5-271-05416-0
  • Prince Louis Ferdinand of Prussia: ноты произведений