Народився в Ріо-де-Жанейро, вихованець місцевого «Фламенгу»[1]. По завершенні навчання перейшов до клубу «Артсул», в юнацькій команді якого став переможцем Ліги Каріока[1]. Потім виступав у «Бангу»[1].
Наприкінці 2017 року Луіз Фернандо підписав попередній контракт з «Металістом 1925», а на початку березня 2018 року уклав з клубом вже повноцінну угоду[2]. Дебютував за харківський колектив 2 червня 2018 року в поєдинку 33-го туру Другої ліги проти миколаївського «Суднобудівника». Луіз вийшов на поле в стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Михайло Стороженко[3]. У команді відіграв півтора сезони, за цей час зіграв 13 матчів (1 гра у Другій лізі, 10 — у Першій лізі та 2 — у Кубку України), здебільшого (у 9 матчах з 13) виходячи на заміну[4].
Наприкінці липня 2019 року перейшов до донецького «Олімпіка», підписавши трирічний контракт та отримавши футболку з 14-м ігровим номером[5]. Не зігравши за «олімпійців» жодного офіційного матчу[4], вже в січні 2020 року припинив співпрацю з донецьким клубом[6].
12 лютого 2020 року підписав контракт з першоліговим ФК «Балкани»[7]. Провів за клуб з Одещини 11 матчів у чемпіонаті та забив один гол у ворота краматорського «Авангарда» (3:3)[4]. По завершенні сезону 2019/20 «Балкани» через фінансові проблеми знялися з Першої ліги та заявилися в Другу лігу[8], після чого Луіз Фернандо покинув клуб.