У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Лисенко .
Ли́сенко Іва́н Йо́сипович (10 серпня 1918 (19180810 ) , Іскрене — 14 серпня 2000 , Київ ) — радянський військовий льотчик , Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 74-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту .
Біографія
Народився 10 серпня 1918 року в селі Іскрене Шполянського району Черкаської області в селянській родині. Українець . Член КПРС з 1943 року. Закінчив неповну середню школу. Працював майстром київського заводу «Більшовик» .
У 1941 році призваний до лав Червоної Армії . Закінчив військово-авіаційну школу. У боях радянсько-німецької війни з січня 1942 року. Воював на 3-му Білоруському фронті .
До вересня 1944 року зробив 512 бойових вильотів, знищуючи живу силу і бойову техніку противника, його резерви, військові ешелони, склади, авіацію на аеродромах .
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за зразкове виконання завдань командування по знищенні живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Івану Йосиповичу Лисенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6222).
Могила Івана Лисенка
У 1953 році закінчив Таганрозькі вищі льотно-тактичні курси. З 1960 року полковник І. Й. Лисенко — в запасі. Жив у Києві . Помер 14 серпня 2000 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці» .
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна , чотирма орденами Червоного Прапора , орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня, орденом Олександра Невського , двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями .
Посилання
Джерела
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениз., 1987. (рос.)
Навечно в сердце народном. — 3-е изд., доп. и испр. — Минск, 1984. (рос.)
Они отстояли мир. — Днепропетровск: Промінь, 1985. (рос.)