Лива́рна сталь — сталь, що під час виробництва пройшла рідкий стан і розлита при цьому у виливни́ці (для отримання зливків) або ливарні форми (при виробництві виливків). Ливарна сталь протиставляється сталі, яку раніше отримували лише у твердому стані навуглецюванням сиродутного, кричного або пудлінгового заліза, а також сучасним залізовуглецевим металокерамічним матеріалам, виготовленим спіканням металічних порошків.
Історія
Найстародавнішим способом отримання ливарної сталі є тигельна плавка металів, відома у давнину і знову відкрита у Європі 1740 року Бенджаміном Гунтсманом. Однак, через свою дорожнечу тигельне виробництво могло бути використаним лише на великих заводах й ливарна сталь не могла конкурувати зі зварним залізом.