Під час Другої світової війни служив у Вермахті, воював на східному фронті. У 1941 році був поранений. У своїй автобіографії, що вийшла у 1985 році, стверджував, що після поранення був звільнений від служби на фронті і далі навчався у Віденському університеті. Проте пізніше знайшлися документи та свідоцтва, що доводили, що його військова служба продовжувалася до 1945 року. У 1945 році він дійсно здобув ступінь доктора юриспруденції у Віденському університеті. 19 серпня1944 року Курт одружився.
Після війни Курт Вальдгайм поступив на дипломатичну службу: працював спостерігачем і представником Австрії в ООН, послом у Канаді (з 1956 по 1960 рік), міністром закордонних справ Австрії (1968—1970). 1 січня1972 року Курт Вальдгайм став Генеральним секретарем ООН, змінивши на цій посаді У Тана. На посаді Генерального секретаря він пробув до 1982 року. У СРСР ставлення до нього було позитивним, було видано переклад російською мовою його книги «Єдина у світі посада». Того ж року Вальдгайм висунувся кандидатом на посаду президента Австрії, але програв вибори. Другу спробу зробив у 1986 році. За два місяці до виборів з'явилися твердження про те, що в роки Другої світової війни Курт Вальдгайм служив у Греції та Югославії, а також про те, що югославська комісія з воєнних злочинів вимагала його видачі.
Проте Вальдгайм був вибраний президентом Австрії та пробув на цій посаді до 1992 року, коли передав посаду Т. Клестілю, не намагаючись переобратись на другий термін. В роки правління Вальдгайма значно погіршились стосунки з цілою низкою країн: Ізраїль відкликав свого посла з Австрії. Крім того, Вальдгайму довелося відмовитися від візитів до США та низки європейських країн.